14.01.2021 00:10
for all
89 views
    
rating 5 | 1 usr.
 © Світлана Нестерівська

Інтернатівські діти

Мораль, духовність, людяність Головні правди віри - Гріхи, що кличуть про помсту до неба

3. Кривда чужинців,бідних, вдів і сиріт (пор.Вих 3,7-10).

Що Ти, любий Читачу, знаєш про дітей в інтернатах - сиріт? Чи був коли-небудь в тому будинку, де вони живуть, знаючи, що у них немає батьків, чи є, але вони настільки непристосовані до життя, що держава змушена на себе взяти обов`язки їх виховання та забезпечити їм, так званим соціальним сиротам, гідне дитинство? Що Ти, Читачу, знаєш про людей, які працюють з цими дітьми? І про волонтерів, які закривають ті потреби в увазі до дітей, на які нездатна держава???

Так ось, ця історія не про таких інтернатівських дітей - які прийнято називати круглими сиротами чи соціальними сиротами.

Ця історія про один з найтяжчих гріхів, який кличе про помсту до неба. І про людей, які ніби-то успішні і забезпечені, і їм, на перший погляд, нічого не бракує: і дім, і авто, і діти, і до церкви бігають щонеділі, і навіть причащаються - словом, все, що модно, роблять, щоб люди кривого слова не сказали. А от діти їхні - інтернатівські. Так їх позаочі і називають - (бо від людей нічого не утаїш). Та ні-ні, рідні вони, самі їх батьки родили, А ТАКИ ІНТЕРНАТІВСЬКІ!

Бо в одних - мати, в одних - бабуся, в інших - тітка в місцевому інтернатіі працюють - та й крадуть додому все, що волонтери сиротам привозять. А потім їхні діти та племінники ходять у сирітських одежах, бавляться сирітськими іграшками, їдять ласощі, які добрі люди для дітей з інтернатів передавали - тому й інтернатвські діти ніби-то благополучних батьків.

"Моя невістка після Миколая три дні пакунки додому носила, "- хвалилася Одарка. А ще один залишила на шафі - то й прапав - мабуть, прибиральниця свиснула, там нічо довго не залежується!" " А діти?! та хіба то діти? Кому вони пожаліються? В них або зовсім нікого нема, або батьки непутьові.То хто за них вступиться?!!"

Бог! Він заступиться за всіх покривджених. То ж не плачте, обкрадачі інтернатів, коли кара прийде на ваш дім, - вона ой як заслужена!!!

Пам`ятаю, у повоєнні часи мій прадід сам виховував восьмеро дітей, бабуня завжди допомагала бідним та подорожнім, дідусь вже у радянські часи працював у колгоспі - проте "калимив" небагато, хоч у самого було п`ятеро дітей і часи були важкі. "Людям хати валилися - тре було помагати. Возив ліс на хати." "Люди бідно живут - я не можу багато брати за роботу" " Та то родина - я з них грошей не візьму". Коли дідусь помер, багато людей прийшли, щоб попрощатися з ним. Дідуньо жив бідно. Але чесно.


...Коли відбувся збій в людських головах?! Чи людство завжди жило так - з якимсь з відсотків моральних виродків, що обкрадають сиріт, військових, інвалідів та ще й кичаться цим?


У світі, де все важче довіряти, у тих, хто жертвує гроші, речі, продукти на благодійність появилася коротка молитва:"Господи! Нехай не пам`ятаю собі цю справу за добро, бо я - найбільший грішник. Та нехай моя щира пожертва дійде до потребуючого - і принесе йому радість та втіху! А якщо хтось захоче вкрасти цю пожертву чи використати не за призначенням - не допусти цього!"


"Інтернатівські діти" - ті, чиї рідні крадуть в інтернатах і приносять додому для своїх дітей - це дно. Дно, яке вибрали не вони, а їхні безголові батьки, засліплені жаждою наживи і відчуттям безкарності. Це діти, батьки яких у наш час, коли є стільки можливостей, не здатні прогодувати та одягнути своїх дітей своєю працею, а крадуть у сиріт - у тих, кого держава ЗА ВИНАГОРОДУ - ЗАРПЛАТУ - доручила їм виховувати.

Я щиро захоплююся тими вихованцями інтернатів, які після життя у них залишаються добрими, незважаючи на безморальних дорослих, які тільки те й роблять, що принижують та обкрадають цих дітей. А також співчуваю тим, кого звиродніла системи моральної деградації працівників інтернатів зламала.


Звичайно, я знаю інших співробітників інтернатів, добрих та чуйних, які показують дітям позитивний приклад, дбаючи про їхнє духовне життя, стаючи моральним ідеалом для сиріт. Але це винятки із правил. На жаль.


Лайфхак: якщо серед Твого, Читачу, близького оточення є такі моральні деграданти - працівники інтернатів чи нечисті на руку волонтери, порада: позбався такого оточення! Якщо воно ну дуже Тобі близьке і Ти не хочеш стати співучасником злочину перед БОГОМ І ЛЮДЬМИ, то: на кожні подаровані солодощі, іграшки чи речі цією істотою вимагай ЧЕК - так, все просто! Ти ж не хочеш, щоб Твої діти при живих повносправних батьках стали "ІНТЕРНАТІВСЬКИМИ ДІТЬМИ"?!!

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 21.02.2021 22:20  © ... => Суворий 

Було би смішно, якби не було так сумно 

 18.02.2021 18:26  Суворий => © 

... Наприклад, хтось з Вашого найближчого оточення працює в інтернаті та краде в дітей-сиріт.

Той хто без проблем працює і водночас краде спеціаліст своєї справи. Не хизується, не афішує, не ділиться досвідом... Дякую, підняли настрій. Дуже корисний лайфхак.

 17.02.2021 16:36  Суворий => © 

Світлана, по лайфхаку нічого не зрозумів. Емоційний спітч позбавлений лайфхакості. Касовий чек чи який чек? Від цієї істоти? Для цієї істоти? Якщо я знаю істоту то нащо мені чек. Якщо не знаю, як визначити, що це моральний деградант? Останнє речення страшне за змістом, але дивне по суті. Що мені дає чек? Я не в темі, тому дико вибачаюсь. 

 17.02.2021 02:49  Каранда Галина => © 

Ніяких виправдовувань, тим більше - (ся), я не робила і не думала про них. Мені ні в чому виправдовуватися. Шкодую тепер, що видалила свої попередні коментарі, побачивши, що ви видалили свої. Я в них просто показувала, що існує і інша сторона медалі, про яку ви взагалі не знаєте. Ви з цього зробили висновок, що я обкрадаю сиріток. Я в шоці, якщо чесно. Тепер же ви взагалі в моїй реакції на ситуацію побачили "виправдання". Ми точно говоримо різними мовами.

 17.02.2021 01:50  Каранда Галина => © 

Я для чогось поставила два посилання але ви робите ті висновки, які зробили собі вже давно.
Соррі... 

 16.02.2021 15:59  Каранда Галина => © 

Сьогодні у мене увесь час в голові ваша публікація... 

поставлю тут пару посилань...

Мертві душі, люди без освіти та інші порушення: нові дані про Центр соціально-психологічної реабілітації дітей та долю закладу. 

Пішла з дому, залишивши малечу на 2 доби: на Полтавщині рятували дітей від холоду і голоду 

 15.01.2021 13:44  © ... => Суворий 

Ні, не покинути, а контролювати керівництво та співробітників, впливати на те, куди йдуть пожертви і щоб вони таки осіли за призначенням.

 15.01.2021 13:28  Суворий => © 

Парадокси буття. Може так статися, що якщо цих дітей покинуть волонтери, що десь можливо і обкрадають, то залишиться лише порожнеча і буде нічого ні з`їсти, ні вкрасти. Чиста, як сльоза, благодійність, - вигадка романтиків і ... марксистів.

В темі орієнтуюсь гірше ніж в людях тому прошу вибачення наперед. З Новим роком!

 15.01.2021 11:37  Каранда Галина => © 

Колись хотіла була написати цикл оповідань, але зупинилася. Певно, потрібно, щоб пройшов якийсь час. Це реальні долі, і змінити імена в оповіданні - це надто мало.

Тарас (Історія перша) / Короткі історії про дітей | Каранда Галина