14.01.2021 00:10
for all
167 views
    
rating 5 | 2 usr.
 © Світлана Нестерівська

Інтернатівські діти

Мораль, духовність, людяність Головні правди віри - Гріхи, що кличуть про помсту до неба

3. Кривда чужинців,бідних, вдів і сиріт (пор.Вих 3,7-10).

Що Ти, любий Читачу, знаєш про дітей в інтернатах - сиріт? Чи був коли-небудь в тому будинку, де вони живуть, знаючи, що у них немає батьків, чи є, але вони настільки непристосовані до життя, що держава змушена на себе взяти обов`язки їх виховання та забезпечити їм, так званим соціальним сиротам, гідне дитинство? Що Ти, Читачу, знаєш про людей, які працюють з цими дітьми? І про волонтерів, які закривають ті потреби в увазі до дітей, на які нездатна держава???

Так ось, ця історія не про таких інтернатівських дітей - які прийнято називати круглими сиротами чи соціальними сиротами.

Ця історія про один з найтяжчих гріхів, який кличе про помсту до неба. І про людей, які ніби-то успішні і забезпечені, і їм, на перший погляд, нічого не бракує: і дім, і авто, і діти, і до церкви бігають щонеділі, і навіть причащаються - словом, все, що модно, роблять, щоб люди кривого слова не сказали. А от діти їхні - інтернатівські. Так їх позаочі і називають - (бо від людей нічого не утаїш). Та ні-ні, рідні вони, самі їх батьки родили, А ТАКИ ІНТЕРНАТІВСЬКІ!

Бо в одних - мати, в одних - бабуся, в інших - тітка в місцевому інтернатіі працюють - та й крадуть додому все, що волонтери сиротам привозять. А потім їхні діти та племінники ходять у сирітських одежах, бавляться сирітськими іграшками, їдять ласощі, які добрі люди для дітей з інтернатів передавали - тому й інтернатвські діти ніби-то благополучних батьків.

"Моя невістка після Миколая три дні пакунки додому носила, "- хвалилася Одарка. А ще один залишила на шафі - то й прапав - мабуть, прибиральниця свиснула, там нічо довго не залежується!" " А діти?! та хіба то діти? Кому вони пожаліються? В них або зовсім нікого нема, або батьки непутьові.То хто за них вступиться?!!"

Бог! Він заступиться за всіх покривджених. То ж не плачте, обкрадачі інтернатів, коли кара прийде на ваш дім, - вона ой як заслужена!!!

Пам`ятаю, у повоєнні часи мій прадід сам виховував восьмеро дітей, бабуня завжди допомагала бідним та подорожнім, дідусь вже у радянські часи працював у колгоспі - проте "калимив" небагато, хоч у самого було п`ятеро дітей і часи були важкі. "Людям хати валилися - тре було помагати. Возив ліс на хати." "Люди бідно живут - я не можу багато брати за роботу" " Та то родина - я з них грошей не візьму". Коли дідусь помер, багато людей прийшли, щоб попрощатися з ним. Дідуньо жив бідно. Але чесно.


...Коли відбувся збій в людських головах?! Чи людство завжди жило так - з якимсь з відсотків моральних виродків, що обкрадають сиріт, військових, інвалідів та ще й кичаться цим?


У світі, де все важче довіряти, у тих, хто жертвує гроші, речі, продукти на благодійність появилася коротка молитва:"Господи! Нехай не пам`ятаю собі цю справу за добро, бо я - найбільший грішник. Та нехай моя щира пожертва дійде до потребуючого - і принесе йому радість та втіху! А якщо хтось захоче вкрасти цю пожертву чи використати не за призначенням - не допусти цього!"


"Інтернатівські діти" - ті, чиї рідні крадуть в інтернатах і приносять додому для своїх дітей - це дно. Дно, яке вибрали не вони, а їхні безголові батьки, засліплені жаждою наживи і відчуттям безкарності. Це діти, батьки яких у наш час, коли є стільки можливостей, не здатні прогодувати та одягнути своїх дітей своєю працею, а крадуть у сиріт - у тих, кого держава ЗА ВИНАГОРОДУ - ЗАРПЛАТУ - доручила їм виховувати.

Я щиро захоплююся тими вихованцями інтернатів, які після життя у них залишаються добрими, незважаючи на безморальних дорослих, які тільки те й роблять, що принижують та обкрадають цих дітей. А також співчуваю тим, кого звиродніла системи моральної деградації працівників інтернатів зламала.


Звичайно, я знаю інших співробітників інтернатів, добрих та чуйних, які показують дітям позитивний приклад, дбаючи про їхнє духовне життя, стаючи моральним ідеалом для сиріт. Але це винятки із правил. На жаль.

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 21.02.2021 22:20  © ... => Суворий 

Було би смішно, якби не було так сумно 

 18.02.2021 18:26  Суворий => © 

... Наприклад, хтось з Вашого найближчого оточення працює в інтернаті та краде в дітей-сиріт.

Той хто без проблем працює і водночас краде спеціаліст своєї справи. Не хизується, не афішує, не ділиться досвідом... Дякую, підняли настрій. Дуже корисний лайфхак.

 17.02.2021 16:36  Суворий => © 

Світлана, по лайфхаку нічого не зрозумів. Емоційний спітч позбавлений лайфхакості. Касовий чек чи який чек? Від цієї істоти? Для цієї істоти? Якщо я знаю істоту то нащо мені чек. Якщо не знаю, як визначити, що це моральний деградант? Останнє речення страшне за змістом, але дивне по суті. Що мені дає чек? Я не в темі, тому дико вибачаюсь. 

 17.02.2021 02:49  Каранда Га... => © 

Ніяких виправдовувань, тим більше - (ся), я не робила і не думала про них. Мені ні в чому виправдовуватися. Шкодую тепер, що видалила свої попередні коментарі, побачивши, що ви видалили свої. Я в них просто показувала, що існує і інша сторона медалі, про яку ви взагалі не знаєте. Ви з цього зробили висновок, що я обкрадаю сиріток. Я в шоці, якщо чесно. Тепер же ви взагалі в моїй реакції на ситуацію побачили "виправдання". Ми точно говоримо різними мовами.

 17.02.2021 01:50  Каранда Га... => © 

Я для чогось поставила два посилання але ви робите ті висновки, які зробили собі вже давно.
Соррі... 

 16.02.2021 15:59  Каранда Га... => © 

Сьогодні у мене увесь час в голові ваша публікація... 

поставлю тут пару посилань...

Мертві душі, люди без освіти та інші порушення: нові дані про Центр соціально-психологічної реабілітації дітей та долю закладу. 

Пішла з дому, залишивши малечу на 2 доби: на Полтавщині рятували дітей від холоду і голоду 

 15.01.2021 13:44  © ... => Суворий 

Ні, не покинути, а контролювати керівництво та співробітників, впливати на те, куди йдуть пожертви і щоб вони таки осіли за призначенням.

 15.01.2021 13:28  Суворий => © 

Парадокси буття. Може так статися, що якщо цих дітей покинуть волонтери, що десь можливо і обкрадають, то залишиться лише порожнеча і буде нічого ні з`їсти, ні вкрасти. Чиста, як сльоза, благодійність, - вигадка романтиків і ... марксистів.

В темі орієнтуюсь гірше ніж в людях тому прошу вибачення наперед. З Новим роком!

 15.01.2021 11:37  Каранда Га... => © 

Колись хотіла була написати цикл оповідань, але зупинилася. Певно, потрібно, щоб пройшов якийсь час. Це реальні долі, і змінити імена в оповіданні - це надто мало.

Тарас (Історія перша) / Короткі історії про дітей | Каранда Галина