28.01.2021 14:15
for all
8 views
    
rating 5 | 2 usr.
 © Ковальчук Богдан Олександрович

Поганий той поет...

Поганий той поет...

Поганий той поет, що мало їсть 

У хитроспле́ті кволих ресторацій — 

Чи на фуршеті, чи уже як гість 

Котроїсь із богемних презентацій. 


Поганий той поет, що мало п`є,  

Бо хтось же мусить вижлуктити море 

Людських емоцій — разом з олів`є,  

Пропахлих злодешевим алкоголем. 


Поганий той поет, що раптом зник 

Зі всіх можливих між людей радарів: 

Можливо, знагла проковтнув язик 

І загубився десь серед вокзалів. 


Поганий той поет, що підкоривсь 

Нещаднім тиску зовнішніх обставин: 

Його, неначе флюґер-дармовис,  

Життя в який бік тільки не хитало! 


Поганий той поет, що не поет,  

А радше просто відголосок маси. 

Вірші його не вчеплять за живе — 

Розтратяться у швидкоплині часу. 


Поганий той поет… Утім, не суть: 

Довкілля самостійно пише рими! 

Лишень вони ту правду донесуть,  

Якої віршомази не вхопили. 



Київ, 29 вересня 2020 року

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 28.01.2021 23:23  © ... => Каранда Галина 

Добре, що сподобався. ;-) Дякую! 

 28.01.2021 20:45  Каранда Галина => © 

))) о! Значить, хороший поет має багато їсти й пити! Це вже радує!))
Жартую, вірш сподобався, особливо остання строфа.