Поганий той поет...
Поганий той поет, що мало їсть
У хитроспле́ті кволих ресторацій —
Чи на фуршеті, чи уже як гість
Котроїсь із богемних презентацій.
Поганий той поет, що мало п`є,
Бо хтось же мусить вижлуктити море
Людських емоцій — разом з олів`є,
Пропахлих злодешевим алкоголем.
Поганий той поет, що раптом зник
Зі всіх можливих між людей радарів:
Можливо, знагла проковтнув язик
І загубився десь серед вокзалів.
Поганий той поет, що підкоривсь
Нещаднім тиску зовнішніх обставин:
Його, неначе флюґер-дармовис,
Життя в який бік тільки не хитало!
Поганий той поет, що не поет,
А радше просто відголосок маси.
Вірші його не вчеплять за живе —
Розтратяться у швидкоплині часу.
Поганий той поет… Утім, не суть:
Довкілля самостійно пише рими!
Лишень вони ту правду донесуть,
Якої віршомази не вхопили.
Київ, 29 вересня 2020 року
