02.05.2021 14:18
18+
10 views
    
rating 5 | 1 usr.
 © Світлана Нестерівська

Немає меж Твоєї Доброти

Прийду додому. Спалені листи

Підживлять квіти - і весна засяє.

Немає меж Твоєї Доброти

Мій Господи, коли я повертаюсь... 

А зло на вухо шепче зі страху:

"Твоїм важким гріхам немає ліку..."

А Бог зустрів так тепло і так тихо,

Немов не було зливи із дахУ.


Пригрів. Прийняв. І обійняв руками.

А на прощання :" Більше не гріши."

І я, як можу, пишучи вірші

І тулячися радісно до мами,


Його в Її очах я пізнаю.

Збираюся у гості - і сміюся.

Назустріч вийде радісна мамуся,

Яку я до безмежності люблю.


Немає меж Твоєї Доброти.

Нема долонь, що за Твої тепліші,

Та рученьки мамусі наймиліші

Мені розкажуть: завжди поруч Ти.

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 02.05.2021 21:49  © ... => Каранда Галина 

Дякую 

 02.05.2021 19:40  Каранда Галина => © 

Чудово