Світлана Нестерівська «Люди ніби мости...»
Люди ніби мости...
Ми із іншого міста...
Красти твої листи
Зі струни гітариста...
Вісім засланих нот...
Сім поламаних звуків.
Мій стражденний народ
Хоче в рабство онуків.
Переходжу в пітьмі
І не знаю: надійно?
В цій холодній зимі
Почуваюся вільно.
Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше
Візьміть участь в обговоренні
© Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди
Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори
