Коли небо безхмарне...

Коли небо безхмарне - а люди такі захмарені.

Коли десь є пожежі. А десь - невимовні повені.

Я ціную ці миті. Бо завтра камня на камені

Може навіть не бути у просторі бездуховному.

Я люблю ці світанки. І ночі, в яких ще спалося.

Відкриваю планету в нових її зорепроявах.

І на кожному кроці мені щось не те здавалося.

Навіть може хотілось цей світ піднести любовію.

Може, я і не прийду.Може, дощ неспокійно капає...

І кожній оселі свої піднялись історії.

Може, просто любов мої струни на дріт натягує.

Або люди без Бога стають якісь дуже хворії.