Коли небо безхмарне...
Коли небо безхмарне - а люди такі захмарені.
Коли десь є пожежі. А десь - невимовні повені.
Я ціную ці миті. Бо завтра камня на камені
Може навіть не бути у просторі бездуховному.
Я люблю ці світанки. І ночі, в яких ще спалося.
Відкриваю планету в нових її зорепроявах.
І на кожному кроці мені щось не те здавалося.
Навіть може хотілось цей світ піднести любовію.
Може, я і не прийду.Може, дощ неспокійно капає...
І кожній оселі свої піднялись історії.
Може, просто любов мої струни на дріт натягує.
Або люди без Бога стають якісь дуже хворії.
