Завтра можна прийти...
Розвалились мости...
День останній у нашої прощі.
Так хотілось дійти.
Та, як завжди, у немочі прошу:
Все чогось не стає:
Може, віри... А може, довір`я...
Милий Боже, Ти є
На мойого дитинства подвір`ї...
І подумаю про
Позалишені ззаду уроки.
І змінився Дніпро:
До ріки додається неспокій.