Доброго ранку нової епохи

Я - усе та ж. Хоч втомилася трохи.

Втомлені руки. І ноги приболюють.

Доброго ранку нової епохи,  

Де усі зрадою ініфіковані.

Стільки самотності в людях в долонях.

Йдуть кораблі в позакинуті гавані.

Плаче у землю неприбраний сонях.

Міст вже немає. Лиш камінь без каменя.

Втомлено плаче старенька бездітная.

Ті, що з дітьми, вже давно упокоєні.

Їхні тіла повизбирані повінню

Вже десь на дні океану всесвітнього.

Душі молитви благають - печаляться.

Душ тих у мороці ти не помітиш.

І вже торти на родину не краяться-

Ти вже родиною дома не смітиш.

Рідні по крові стаються ворожими.

Рідні по крові - з чужої галактики.

Хто переможе цейхаос?Лиш, Боже, Ти!

Знов новий день. Прокидаюся. Варто бо!