Тобі вже тридцять

Тобі - вже тридцять! Славна . Бойова.

Не вийшла заміж?Бідність не вгодила?

І ніби кожен захища права.

Та ближче підійти- велика сила.

У Тебе он історія яка:

Твій родовід - глибокий і преславний.

Від князя - до смілОго козака.

Бандерівця - до Воїнів сучасних.

А скільки вишиванок кожна з скринь

У придане століттями вже горне.

Пісні через десятки поколінь

Складаються про біле і про чорне.

Яка у Тебе чорная земля, 

Насичена і працею, і потом, 

І кровію загиблих за поля.

Яка ж Твоя високая Голгота.

Які красиві очі із озер.

Яке прекрасне степове волосся.

І стан Карпат. І усмішка кичер.

І рук п`янке доглянуте колосся.

Тобі вже тридцять. Не самотня Ти.

У Тебе є братів змужніле Військо.

У Тебе є турбота медсестри.

В Твоїх дітей- щасливеє дитинство.

Тебе всі люблять. Ревно бережуть.

Стараються, як можуть, протриматись, 

Щоб Ти зміцніла після вбивств і пут, 

І щоб ніколи більше лапа ката

Не зачіпала й пороху із ніг

Твоїх святих. Не сміли б очі звести

Ті, що Тобі набріхували гріх.

Ті, що не мають совісти і чести.

Чи їх, убогих, хтось ще спом`яне?

Вони Твоїй любові щиро заздрять.

Іди вперед сміливо. Дожене

Навряд чи той, хто котиться дозаду.