Тобі вже тридцять
Тобі - вже тридцять! Славна . Бойова.
Не вийшла заміж?Бідність не вгодила?
І ніби кожен захища права.
Та ближче підійти- велика сила.
У Тебе он історія яка:
Твій родовід - глибокий і преславний.
Від князя - до смілОго козака.
Бандерівця - до Воїнів сучасних.
А скільки вишиванок кожна з скринь
У придане століттями вже горне.
Пісні через десятки поколінь
Складаються про біле і про чорне.
Яка у Тебе чорная земля,
Насичена і працею, і потом,
І кровію загиблих за поля.
Яка ж Твоя високая Голгота.
Які красиві очі із озер.
Яке прекрасне степове волосся.
І стан Карпат. І усмішка кичер.
І рук п`янке доглянуте колосся.
Тобі вже тридцять. Не самотня Ти.
У Тебе є братів змужніле Військо.
У Тебе є турбота медсестри.
В Твоїх дітей- щасливеє дитинство.
Тебе всі люблять. Ревно бережуть.
Стараються, як можуть, протриматись,
Щоб Ти зміцніла після вбивств і пут,
І щоб ніколи більше лапа ката
Не зачіпала й пороху із ніг
Твоїх святих. Не сміли б очі звести
Ті, що Тобі набріхували гріх.
Ті, що не мають совісти і чести.
Чи їх, убогих, хтось ще спом`яне?
Вони Твоїй любові щиро заздрять.
Іди вперед сміливо. Дожене
Навряд чи той, хто котиться дозаду.
