22.08.2021 16:45
for all
16 views
    
rating - | no usr.
 © Світлана Нестерівська

Я вийшла із човна Тобі назустріч

Я вийшла із човна Тобі назустріч.

Я дивлюся на Тебе - і іду

По темряві, понад найбільші кручі...

Я іноді, мій Господи, паду


У глибочінь хвороби, болі, втоми-

Коли на себе опускаю зір.

Дозволь же повернутися додому-

У корабель з Тобою, Боже мій.


Так важко. Коли темрява зі страхом.

Та Ти до мене, Боже, говори...

Хай і громи, і блискавки над дахом...

Високі хвилі. Та гучні вітри.


Тримай мене за руку, мій Ісусе.

І бережи мій шлях, щоб не на дно.

Бо лиш з Тобою я пройду спокуси.

І щось величне створено разом.


Я вийшла із човна Тобі назустріч.

Тебе просила дозволу іти.

Хоч знала, буде важко. Зло так мучить

Дітей Твоїх згинають так вітри.


І темрява страхом усіх морочить.

Що й називають привидом Христа.

Ісусе, я дивлюсь у Твої  очі.

Прости за все, що я роблю не так.


Роблю не так - сама себе караю:

Паду. Та піднімаюся щораз:

Над плесом Твої Очі пам'ятаю,

Любові повні, що колись за нас


На мить погасли в жертві на Голготі.

Прости! 

Я вірю! Не боюсь іти

Вночі по темних хвилях всім супроти.

Бо бачу - Твої Очі з висоти.

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись