До сина
Сину! Ти мені пробач,
Що я не вмер за Україну на майдані,
Що не поліг на барикаді, ти пробач,
Що не забитий міліцейськими кийками.
Я не пішов до війська добровільно,
Від кулі найманця московсього не ліг,
Не доказав, що хочу жити вільно,
Пробач – за Украіну вмерти я не зміг.
Я знаю роздаватимуть медалі,
А шлях важкий веде до перемог,
Я не помер, про те в душі й надалі,
Живе лиш Україна й Бог!