29.09.2021 02:39
for all
15 views
    
rating - | no usr.
 © Світлана Нестерівська

Роздуми

У важкий момент, коли всі, кого я вважала ріднею, зрадили та не підтримали, Бог був поруч. Він дав мені все необхідне, щоб вижити у той момент і вийти з життєвої ситуації. Він не зважав на суєту чи своє его, як ті "рідні", а знайшов час побачити мої мовчазні сльози та попри мільярди інших люблених Ним дітей на Землі, подбати саме про мене. І тоді я остаточно і безповоротно вибрала тільки Його, відрізавши всі члени, що вводять мене у спокусу впродовж життя, ранять та віддаляють від Бога, всією своєю поведінкою говорячи, що світом не править Любов, а є важливіші речі. РЕЧІ! 

Коли я звільнила свій світ від непотрібного, я ще чіткіше побачила саме Його підтримку. У найменшому. Завжди. Навіть коли грішила. Він і надалі мене прощав. І я пробачила. Все. Віддала у Його Руки. Він справедливий Суддя. Він знає всі вчинки та помисли наші. Тому розсудить.

Мені з Ним добре. Хоча я досі іду. Падаю. Встаю. Намагаюсь бути схожою на Його найкращих синів та дочок.

Тепер я з Тим, хто завжди поруч.Хто ніколи не зрадить. І кому я буду найпотрібнішою і в радості, і в горі. 

І так, в кожного своя дорога до Бога. І добре навчитися дякувати за все, що дозволяє нам відчувати Його присутність.

Слава Богу за все!

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись