15.11.2021 00:14
for all
70 views
    
rating 5 | 1 usr.
 © Світлана Нестерівська

Любіть Ваших неулюблених дітей...

Любіть Ваших неулюблених дітей - вони ті, хто подасть Вам ложку води на старості.

Це не мій висновок, хоча підкріплений моїми спостереженнями .

Зазвичай діти, які отримують кращий шматочок торта, дорожчі плаття чи машинку, більше цукерок і, основне, любові, залишаються споживачами і в дорослому житті - тоді вони вимагають нові телефони, машини чи квартири, та, відповідно до можливостей батьків, отримують це, бо " що не зробиш для рідної кровиночки". Зазвичай це такі ж "кровиночки" своїх батьків, які теж вкладали в них всі свої сили і працю, пройшовши повоєнні безгрошів`я та голод, часто недоїдаючи та недосипаючи, працюючи від зорі до зорі. І ось наступає час, коли батьки старіють чи, наприклад, ще якесь життєве випробування, - і цих улюбленців як вітром здуває: згадують про стареньких, коли приходить час ділити спадок. Але навіть тоді батьки неймовірно люблять своє чадо, всіляко виправдовуючи таку неморальну поведінку та всіляко шукаючи хоча б якогось контакту з ними. Їх відкидають - а вони шукають. Бо любов на те й любов, щоб бути вічною, вона не вибирає достойних та недостойних. А навпаки - робить недостойних достойними.

Любов - це не про гроші. Не про матеріальні статки і блага.

Любов - це про молитву. Про разом змалку до церкви. Про поцілунки, обійми, спільно проведений час. Любов - це про прощення та розуміння. Про підтримку і про "залишатися разом, що б не сталося".

Якщо у Вас не знаходиться часу на любов для дітей і Ви намагаєтеся відкупитися від них подарунками, бо "колись у мене цього не було", то не дивуйтеся, що, коли ситуація зміниться, Ви станете непотрібними своїм дітям.

Оці купляння, бо у Вас колись цього не було - це егоїстичне психологічне замикання, задоволення власних потреб, а не потреб дитини, калічення її майбутнього і Вашої старості. Люди, вчіть історію: у Вас в дитинстві і не могло бути того, що є у Ваших дітей. А у Ваших батьків не було того, що було у Вас: для них найбільшою радістю були вцілілі черевики від старших братів і яблучний пиріг на свята. Та їм Ваші бабусі та дідусі теж віддавали все найкраще! І те, що Ви зараз маєте можливість дати Вашим дітям більше, ніж дали Вам, залежить здебільшого від рівня економіки, ринку праці, розвитку техніки - поступу люлства загалом. Дивно, якби Ваші діти у часи розвитку інтернету та комп`ютерної техніки кидали палкою для випасання корів у банку з-під фарби - і це було б їх найкращою розвагою.

Коли батькам у сім`ї не вдається зберегти баланс, коли все має віддаватися іншій дитині, бо вона менша, чи коли дитина вже в дитячому віці негнучка, має свою, відмінну від батьківської, точку зору, сильний характер, протестує проти чогось- вона стає незручною. І причин на це може бути мільйон.

Такі діти зазвичай самостійні, швидко йдуть з дому, де їм некомфортно, бо відчувають себе нелюбленими, недообнятими, невислуханими. І от ніби батьки і кажуть, що не роблять різниці між дітьми. І навіть подарунки купляють. Та цим дітям подарунки непотрібні, бо вони знають, що існує ЛЮБОВ. І знають, як це прекрасно любити та бути любленими. І вони навчили б цьому весь світ. Але зранені по ланцюжку поколіннями люди не хочуть вчитися: бо потрібно відкривати свої рани- гоїти їх- заново розуміти значення любові. Легше ж плисти за течією...

І ці нелюблені діти йдуть. Залишають тих, хто їх не зрозумів. І зникають із життя тих, улюблених, та їх батьків. І, здавалося б, забувають все, як страшний сон.

Та батьки хворіють, старіють - їх вже не можна використати, вони стають тягарем. Про них забувають улюблені...

...І тут з`являються нелюблені, кидаючи усі на світі справи, щоб використати цей шанс і ще раз засвідчити ЛЮБОВ - ту, яка вічна, ніколи не минає. Яка не має гордості чи образи. Яка все прощає.

І такі діти, ніби доказуючи свою правоту, свідчать, як діє любов, огортають Вас нею. І залишаються поруч. На цілу вічність.

Любіть своїх нелюблених дітей - вони будуть з Вами на старості.


Кажуть, що чим більше на долю людини випадає випробувань - тим ближче вона тримається до Бога. Так Він любить Своїх найдорожчих, улюблених дітей, які у очах світу здаються нелюбленими. І наприкінці саме вони, пройшовши всі випробування, страждання, падіння та спокуси через каяття та прощення, пізнавши Його ЛЮБОВ, будуть поруч зі своїм найдобрішим небесним Татком.

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись