16.11.2021 00:43
for all
96 views
    
rating - | no usr.
 © Світлана Нестерівська

Зранені діти зранених дітей. Розірвати коло!

Я не дивлюсь телевізор - через велику кількість негативу, брехні, насильств та аморальності.

Дивитись його - це як їсти відходи, гниль чи пластмасу. Бо ми стаємо тими, чим себе наповнюємо.

Сьогодні хочу поговорити про дітей, мільйони зранених дітей, які живуть у покалічених сім`ях по всьому світі, а в Україні зокрема.

Коли почалося це явище?- Невідомо. Звісно, можна багато аналізувати та говорити про дескридетацію інституту сім`ї. Але чи можемо ми щось зробити практично? Кожен з нас? Без чарівної палички та машини часу?-Так.

Найперше, визнати, що проблема є. І десятки шоу на телебаченні - не хвора уява сценаристів, а реальність.

Друге: визнати, що проблема стосується не якихось далеких людей з іншої області, а саме вашої сім`ї.

Якщо колись ваші батьки розлучилися, вживали алкоголь, віддавали вас до інтернату, гнівалися з родичами та сусідами, сварилися з іншими чи між собою, вживали наркотики, сиділи в тюрмі, були, як зараз модно говорити, аб`юзерами, домашніми тиранами, ви сто процентів належите до зранених дітей, бо в таких умовах душевно, духовно та психологічно здорова людина вирости не зможе - доведено тисячами досліджень по всьому світу.

Що робити?

Найперше. Ви - зранені. Визнайте це. Бо перший крок до вирішення проблеми - її визнання.

Друге. Шукайте шляхи її вирішення.

Мені дуже імпонують слова одного молодого львівського священика, який, до речі, проводить передподружні навчання для наречених. Він, розповідаючи про своє покликання, згадує, як  він зі своєю дівчиною, оскільки обоє були зранені у своїх сім`ях та розуміли, що ні він, ні вона не мають чіткого уявлення про те, як будувати справжню християнську сім`ю, перед одруженням майже рік ходили на зустрічі до духівника, де мали змогу проговорити свої рани та разом зі священиком та, це основне, Богом через Святе Письмо наново сформувати у своїй свідомості образ майбутньої правильної сім`ї.

Для невіруючих є дві можливості - повірити та йти вище описаним шляхом або звернутися до психолога перед створенням сім`ї.

Для чого? Щоб не переносити дитячих травм та ран у свою сім`ю та не травмувати своїх дітей вже з подвійною жорстокістю. Чому з подвійною? Бо травмована людина собі у партнери вибирає зазвичай травмовану, бо ніяка нормальна людина не погодиться на стосунки з аб`юзером, людиною із заниженою самооцінкою, гультіпакою, зрадником, брехуном...

Ви невинні у тому, що вам нанесли стільки ран - ви були дітьми і нічого не могли змінити. Але це ваш свідомий вибір не залікувати ці рани у дорослому житті, а продовжувати наносити їх іншим людям, у першу чергу - вашим дітям.

Ранені обирають ранених, щоб ранити одне одного та всіх, хто поруч, особливо своїх дітей, які не вибирають, де народитися.

Це не спроба осудити. Це співчуття і порада змінити своє життя. Так, потрібно докласти зусиль, попрацювати над собою, шукати недоліки в собі, а не в інших. Іноді програвати у боротьбі собою.

Але ж краще майбутнє ваших дітей варте цього, правда?!

Я бачу зранених дітей у жорстокості дорослих, які заплуталися. Вони звинувачують своїх батьків, а самі повторюють їхні помилки, або роблять ще гірші. Якщо батько зрадив матір та покинув сім`ю, у сина вже буде незліченна кількість співмешканок, від буде нездатним побудувати справжню сім`ю, у всьому звинувачуватиме тата, хоч сам вже дорослий, сам тато і повинен брати на себе відповідальність за своє життя.

Дівчинка чи хлопчик, батьки яких часто сварилися, або повторюють сценарій батьків, або не вміють відстоювати свою точку зору, намагаючись уникнути будь-яких конфліктів- і стають жертвами домашніх тиранів.

Діти, які виросли у сім`ях, де родичі гнівалися між собою та з сусідами, обмовляли усіх, навіть з часом змінюючи населений пункт,  в якому проживали, та оточення, з часом створюють навколо себе атмосферу, у якій їм природно жити, як вихор втягуючи у свій чорний світ усіх, хто піддавався на провокації. Психічно здорові люди уникають таких контактів - вони живуть у паралельних реальностях.

Якщо батьки не займалися дітьми і ті згодом потрапляли до інтернату - через роки створювали теж зранені стосунки та залишали своїх дітей на державу.

Є тисячі сценаріїв злого. На жаль. Минулого не змінити.

Але ви можете змінити своє майбутнє. З теперішньої секунди. Все у ваших руках.

Поговоріть з батьками, пробачте їх - не несіть цю образу з собою. Можливо, вони так і не змогли вилікувати свої дитячі рани і ранили вас за інерцією? А можливо, вони зрозуміли свої помилки і виправили своє життя - і живуть у майбутньому. А ви, не знаходячи сили пробачити інших і себе, і досі залишаєтесь у своєму дитинстві? І тягнете туди і своїх дітей?

Ваші батьки не дали вам позитивного сценарію життя? Відкривайте Святе Письмо - там є всі вказівки як треба жити.

Не можете впоратись самі - це природньо. Зверніться до духівника.

Можете до психолога чи психіатра.

Робіть що- небудь!

Ваші діти варті цих зусиль.

І забудьте про якусь вигадану спадковість - це виправдання для слабаків. А ви ж сильні! 

Крок за кроком. Буде дуже важко. Але результати перевершать ваші зусилля.

Бо Господь посилає дітей для ЛЮБОВІ, а не для того, щоб ви вкладали у них негативний досвід вашого минулого.

Будьте щасливими. Це залежить тільки від вас. Ніхто вам нічого не винен.

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись