19.02.2022 16:19
for all
37 views
    
rating - | no usr.
 © Світлана Нестерівська

Коли до вас прийде війна...

Коли до вас прийде війна, ви побачите, хто ви? Не той надуманий образ, створений хорошим життям та пустопорожніми балачками при застіллях... Ви побачите себе справжніх - і будете розчаровані. Це у кращому випадку.А у гіршому - ви станете таким виродком, що пекло засвітить добротою у порівнянні з вами.

Ви побачите те, на що десятиліттями закривали очі, бо потрібно було якось жити у громаді : ви зрозумієте, чиї ви нащадки, бо ваші діди валили хрести, виганяли людей із церков, писали доноси, прислуговували нкведистам, піднімали радянські колгоспи, вступали в компартію. І ви з покорою підете дорогою предків. У нас майже немає нащадків справжніх патріотів, які б захищали незалежну Україну у роки радянської агресії. І це факт.

Ви зрозумієте, що ви - не патріот. У страсі за власне життя та життя рідних ви повитираєте всю українську символіку або й зовсім видалитесь із соцмереж. Та будете мовчати, щоб вижити.

Вам стане по-справжньому страшно. Але не від війни, а від того, ким виявилися ваші найрідніші, друзі, сусіди. І на що вони здатні, щоб вижити.

Почнеться мародерство, та у вас не буде навіть часу задуматись над тим, що роки вашого життя та праці, які ви вкладали у ваш дім та його облаштування, потрібно було провести по-іншому. Все ваше майно рознесуть якщо не вибухи, то мародери, свої і чужі. І так, вам потрібно буде підтримувати партизанський рух, захочете ви того чи ні, коли до вас прийдуть свої ж, озлоблені, немиті, втомлені від переховувань та голоду, жорстокі вчорашні  захисники, і забиратимуть ваші пожитки, бо їм теж якось потрібно виживати. І повірте, звернуться вони до вас не словами"Будь ласка, якщо можете, нам дуже незручно..." , а прикладом попід ребра в разі супротиву, бо ви, кого вони захищають, їм винні.Але не хвилюйтеся, цей рух триватиме недовго. Ви самі допоможете окупаційній владі позбутися від тих, хто бореться за вас. Так вже було. Історія має властивість повторюватися, якщо не робити висновків.

Говорити про те, що влада та держслужбовці першими втечуть з українського корабля, думаю, не варто. Це - зрозуміло. Їм наплювати на народ, вони не вважають вас народом. Скоро буде місиво, а вони сміються на каналах , їхні діти давно в безпеці. Їм наплювати на Україну.

Якщо ви подумаєте, що розумніші за всіх, і будете співпрацювати з окупантами, то хочу вас засмутити: вони вас використають проти вашого ж народу, а потім - знищать. І таке вже було.

Ваші вороги не повторять помилок минулого, вони намагатимуться знищити все українське, до крапки, швидко і назавжди.

Ви зрозумієте, що наші військові - це не люди з прапорцями, а брутальні, жорсткі чоловіки, готові виконувати накази, а не панькатися з цивільними.  І це не дивно, бо , коли вони вісім років захищали ваш спокій, голодними, по коліна в болоті чи по пояс у снігах, коли їхні матері та діти часто не мали що їсти, коли їх, поранених, ніхто не відвідував у лікарнях, залишаючи сам на сам з посттравматичними синдромами та іншими проблемами, що завжди є спадком війни, з ранами та каліцтвами, платячи байдужістю та "ми вас туди не посилали". Коли тих, хто загинув у війні, хоронили, а на сусідній вулиці ви святкували весілля, чи Новий рік , чи просто без причини балювали , коли потрібно було з солідарності підтримати їх скромним життям та постом, а надлишкове відправити на їхню підтримку. Коли їх рідні чекали своїх дітей з полону в ерефі, а ваші сини та дочки їздили туди ж на заробітки чи будували там бізнес. Але це будуть ваші військові. І ви будете за їх спинами. Гірше, буде, якщо ...

Якщо на ваші землі прийде вороже військо, ви не заховаєте ваших дружин та дівчат. Можливо, ви недооцінювали їх краси. Але не ворог - він століттями облизується на ваших красунь.

Ага, і основне - жорстокість енного левела- ворожі гірські наймані вбивці, вирощені ворогом на чечні: вони вирізатимуть всіх підряд, старих, жінок, дітей, так, ваших дітей, з яких ви пилинки здуваєте , від зайвого промінчика сонця чи крапельки дощу, мікробика захищаєте,  бо ви для них не лише не братній народ, ви для них іновірці. Поцікавтеся, що вони робили зі своїми під час російсько-чеченських воєн. Вас вони точно не жалітимуть.

Не працюватимуть банки, не буде виплат зарплат , стипендій, пенсій. Шалено зростуть ціни. Зникатимуть продукти з полиць магазинів. На вулицях і в будинках помиратимуть люди. З голоду. Та всім буде байдуже.

Кожен буде сам за себе.

А десь там - світ покірно мовчатиме, як робив це століттями. Бо все йде за планом. Бо їм не до вас.

Люди нарікатимуть на Бога за те, що створили своїми руками.

Але Він буде поруч. Навіть тоді. Завжди.


Та, щоб  не сталося горя, потрібно не просто молитися, а відмовитися від своїх гріхів, не служити злу. Любити і прощати.

Бо коли до вас прийде війна, ви спокійно зберете аптечку для рідних, що залишаються вдома. Підете до сповіді( можливо, востаннє), а потім - підтримувати армію, робити хоча б що-небудь, бо вдома можна збожеволіти.

Ви візьмете до рук зброю, бо у вас вже є військовий досвід.

Ви займетесь волонтерством.

Ви працюватимете медиком.

Ви просто будете доглядати поранених, бо за освітою ви вчитель.

Ви пектимете тістечка для хлопців та дівчат на фронт чи щоб допомогти ближньому.

Ви будете тримати молитовний фронт.

Ви веселитемете дітей, щоб ті не думали про війну.

Підтримувати своїх Воїнів. Відчувати їх милість, яку вони роблять нам своєю млужбою на передовій, недосипаючи, недоїдаюси, часто будучи зрадженими своїм верховним керівництвом чи рідними в тилу, залишеними сам на сам зі своїми проблемами після повернення, часто помираючи тут від нерозуміння. 

Молитись за кожного з них кожного дня, як за свою дитину.

Ставити себе на місце їхніх матерів та дружин і дітей, співпереживати їм та по можливості - допомагати.

В разі вторгнення -  активно робити свій внесок у стримуванні ворога та його відчуження за межі нашої держави.

Бо Бог може водномить вирішити все. Але тільки з нами. 


Ми повинні мати одне серце, одні думки та бажання, щоб побороти це зло.


Іншого допустити не дозволено!

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись