26.02.2022 16:38
for all
71 views
    
rating - | no usr.
 © Світлана Нестерівська

Війна і діти

ВІЙНА - це не погане слово, це лінія розмежування між Добром та Злом. І ми можемо лише подякувати Богу за те, що живемо у час, коли це розмежування стало таким очевидним та чітким. Ми остаточно більшістю відділилися від туману, занесеного радянською системою багатолітньою окупацією на наші землі та в наші душі. Зло не хоче нас відпускати - тому й боре доступними йому методами. Але воно вже переможене Смертю Ісуса на Хресті, ми вже 2022 роки відчислюємо від Дня народження Спасителя. Тож боятися не потрібно. Довіряйте Богу, пам`ятайте про Його присутність.

Найкращі ліки від страху, паніки, відчаю(бачите, чиї це слуги?)- то є молитва, допомага іншим у тому, що найкраще можете(молитвою, добрим словом, зброєю, продуктами, грошима, знаннями мов чи комп`ютерних технологій, вмінням будувати барикади чи доглядати поранених).

Тепер про дітей. Не переживайте - вони сильніші за вас. Українські діти століттями жили в умовах війни( згадайте хоча б набіги половців, турків та татар, постійний військовий стан за часів Козаччини, коли вдома залишалися жінки з дітьми, тримали тил та захищали домівки від набігів, а синів з дванадцяти років відправляли на Січ для вигартування справжнього Воїна) - у нас це в крові і цього нікому не відібрати, хоча можна приглушити гіперопікою чи знецінюванням.

Пам`ятаю, на курсах Психології стресу викладач Київського університету згадувала про одне з войовничих племен, в якому матері перші місяці від народження дитини, гойдаючи її, спеціально з усієї сили вдаряли колискою об стіну, вводичи її штучно в стан стресу,  щоб дитина навчилася в небезпеці згруповуватися та зазнавала меншої фізичної та психологічної травми, таким чином доводячи це вміння практично до природного інстинкту.

В нас будуть теж такі стійкі  діти. Найперше, ті, що народилися під обстрілами. Вітаємо з Днем народження, маленькі Воїни! Ті, що чули вибухи - і батьки зуміли направити стрес у правильне русло( а це майже всі діти України). Ті, що перебувають у обстрілюваних містах.


Важливо є згадати тут і ніколи не забувати дітей, які стали жертвами путінських підлих обстрілів - наших маленьких убитих Героїв, пам`ять про яких дозволить нам ще більше цінувати своїх дітей.


Ця війна показує нам, чому варто виховувати наших дітей християнами:

1.Любов і довіра до Бога.Є Його Воля. Я довіряю Йому навіть у найтемніші часи. "Я- спокійна. І ти довіряй, синочку, донечко."

2.Взаємодопомога. Один війну не завершить. Тут потрібна християнська взаємопідтримка.

3.Прощення. З чистим серцем легше пройти темним шляхом, аніж несучи багаж зла, ненависті, образи...

4.Любов до ближнього: нею Керуються Воїни, волонтери, ті, хто приймають біженців, жителі цілого світу, які є на боці правди.

5.Довіра. Без неї - нікуди. Якщо у часи війни бачити в кожному ворога, буде нелегко.Ми довіряємо Воїнам, ті - керівництву держави та волонтерам, волонтери - звичайним людям, біженці - приймаючій стороні, ті, хто приймає людей, мусить довіряти їм, впускаючи у свій дім.

6.Не брати чужого. Бо кожен злочин матиме наслідки.

7.Не бути боягузом, брати відповідальність за себе, свою сім`ю та державу, не ховатися за плечима інших - бо це виховає і ваших дітей.

8.Шанувати батьків. Зараз багато сімей втекло закордон, залишивши батьків в Україні. Чи подумали вони, який приклад дають дітям? Що батьки - неважливі? Такі діти у майбутньому чинитимуть так само.

9.Втікати від проблем, а не вирішувати їх.Це про чоловіків насамперед. Хто з чоловіків так зробив, особливо, якщо вам вдалося виїхати за межі України, дякуємо. Можете не повертатись. Ваші сини або виростуть боягузами, або їм буде соромно за вас до кінця життя.

10.Рятувати майбутнє. Тут я про мам, які, залишивши чоловіків захищати Україну, покинули її територію, щоб не травмувати дітей вибухами та стресом.Ок і неок.

Неок: сам стрес, пов`язаний із поїздкою у невідомість, сльозами дорослих та дітей, життям у чужій країні може бути набагато більший від того, який вони пережили б вдома, особливо, якщо на вашій території немає бойових дій. Важливо бути спокійною, дорослішим дітям пояснити, чому це необхідно, що вас чекають люди, які хочуть вам допомогти. З меншими зробіть переїзд грою, придумайте якусь історію, казку( малі діти вчаться переносити стрес через казку- розкажіть їм про двоголоване облізле пташеня, яке хоче нашкодити мужнім лицарям нашої країни, і, щоб його перемогли, всі мамусі і дітки на деякий час переїжджають в гості до друзів).

Ок, якщо ви з зони бойових дій, бо не буде постійного напруження і дитина зможе пережити стрес у спокійних умовах .

11. Якщо ви залишаєтеся всі в Україні, то після закінчення війни ви та ваші діти зможете все: вони переживуть найтрагічніші моменти свого життя(бо, мабуть, немає нічого гіршого за поєдання слів "війна" та "діти") з вами. Так, під вибухами. Але вони до них звикнуть - і будуть цінувати тишу та дякувати Богу за неї. Їх віра в Бога стане повітрям, а у людське добро - основою життя. Вони знатимуть, що таке самоорганізація та взаємодопомога. Вони будуть виростати та прикладі Героїв свого часу та робитимуть усе, щоби бути достойними їх пам`яті. Вони не дозволять ображати добро.

Важливо у суєті головних подій не забувати про не менш важливих членів нашого суспільства, які є лакмусовим папірцем часу: дітей-сиріт, інвалідів з інтернатів, стареньких, важкохворих - всі вони ніби застигли осторонь, ніяково і безпомічно, бо нічим не можуть допомогти. Підтримаймо їх, просімо про молитву- вона у них сильна, як у нікого, бо вони - одні з найлюбіших дітей Божих. І не забувайте допомогти і їм: їм багато не потрібно, лише - добре слово, хлібина, молочко, якісь цукерки, обійми. Хай діти вчаться берегти тих, хто слабший. І не забувайте про тварин, бо ми взяли за них відповідальність, то мусимо опікуватися ними.

Обіймайте своїх дітей.

Усміхайтеся їм.

Бо ця війна закінчиться - і ми маємо дивитися в очі одне одного, не опускаючи погляду.

І так, війна - це ще й багато зла та негативу. Але цього вовка, розповідаючи про нього, я не годуватиму...


Ваші діти - це ваша відповідальність. Але і майбутнє всієї країни.

Ви ж - їхній світ, їхня безпека.


Якщо ви не в зоні бойових дій, маєте час в ігровій формі навчити дітей правил поводження:

- в інтернеті

- в присутності незнайомих людей

- під час сирени

- на вулиці (не піднімати жодних предметів, особливо телефонів, іграшок, солодощів, бо вони можуть здетонувати)

- під час вибухів, щоб не було контузії, закривати вушка та відкривати ротики( можуть кричати ааа)

-що їм робити, коли поруч не буде дорослих чи коли дорослі будуть поранені і т.д.

Пояснюйте їм це спокійно, у формі гри. Підготовлені - озброєні, а отже, рівень стресу буде зменшено і здатність до відновлення збільшено.


Якось так.

Можливо, комусь знадобиться...

Слава Ісусу Христу! Слава Україні!Слава Українським Воїнам!

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись