26.03.2022 19:40
for all
27 views
    
rating 5 | 1 usr.
 © Світлана Нестерівська

Я - Львів

Я - Львів. Я - поранений.Я - Україна.

Приймаю дітей і годую борщами.

А ліва рука попритискує рани.

І я не боюся. Я - Божа дитина.


Стою на колінах лише перед Богом .

Мене вже пошкоджено... трохи поранено...

Та я не боюся нічого- нічого...

Бо моя душа у землі, а не в камені...


Останні удари... на щось не спроможеться

У лютості ворог. Нехай обкопається

У нашім Чорнобилі. Як не покається...

Ракети летять ... Руйнування все множаться...

Публікації: Світлана Нестерівська

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 27.03.2022 06:54  Каранда Га... => © 

Рашисти кошмарять всю Україну, щоб ніхто й ніде не відчував себе в безпеці. Падли!
Ви молодець, що пишите. В мене наче мову відібрало. Ні писати, ні навіть плакати толком не можу.