Як ти там, Андрійку?

Мої молитви не припиняються ...

Це все, що можу, далекий хлопче...

Бо небо наше не закривається.

Бо ворог вірити нам не хоче...

Він просто лізе, щоб самознищитись.

А ми за нього, ти знаєш, молимось...

Він знов над світом в гордині вищиться...

Лише брехнею, в ракетах колеться...

Як ти, Андрійку? Я знаю, втомлений...

Вже вкотре день твій об ніч стирається...

На Харків знов налетіли ворони...

Той ворог зсліплений.Він не кається...

А ти, Андрійку, із побратимами

І землю нашу звільняєш кулями...

Чи пак новітніми "джавелінами"...

Ми ще побачимося, в минулому...