28.03.2022 23:12
for all
25 views
    
rating - | no usr.
 © Світлана Нестерівська

Десь там, де пороги...

#Маріуполь #ГероямМаріуполя

Десь там, де пороги, де люди забули про Бога.

Де кличуть сирени в обійми чуттів охололих.

Де діти вмирають. І сотні питань : "Ради чого?"

І серце збиткується з мене стотоннами болю...


І в стрічку щонічки:" Увага! Чергові сирени!"

Стоїш, Миколаєве? Рідна Одесо, тримайся!

І як ти там, Рівне? Як Луцьк? Чи не дуже злякався?

Я молюсь у Львові. І сотні, як я, біля мене...


І місто Марії в дворах своїх діток хоронить.

Покрились хрестами проспекти, майданчики, клумби.

Прости мене, Боже, за сльози солоні-солоні.

Я хочу спитати, чому попри все ти нас любиш?


П`ять тисяч людей доєдналось в Марієне військо.

І дивляться з неба на змучений свій Маріуполь.

І тішиться зло, що провадить кривавеє дійство...

Сирени гудять. Ти ховайся.Весну ти не слухай!


Не буде весни для загиблих від ворога тисяч ...

Та буде весна для усіх, хто народиться знову.

Десь там, де пороги, мисливці полюють на лисів,

Що крадуть курей, зазіхають на край мій і мову.

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись