02.04.2022 00:09
for all
21 views
    
rating - | no usr.
 © Світлана Нестерівська

Я можу жити в чотирьох стінах...

Я можу жити в чотирьох стінах 

Мені не потрібні безмежні вілли .

Хай вільною буде моя Україна!

І щоби ракети по ній не били.


Мені не потрібні дурні розкоші.

Лиш сад мій прекрасний, ще дідом саджений.

Я маю те, що не купиш за гроші, - 

Своїми братами бути незрадженим.


Й коли з-під землі виростають квіти.

І серце наповнюється іконами:

Молитви читають наші діти, 

Які вже не туляться за кордонами.


Мені не потрібно аж так багато.

Я не прив`язуюсь до отих мамон.

Для мене насправді велике свято, 

Коли відігнали ми за кордон


Катів тих і недругів невідспіваних.

А потім засипали їх руїнами.

Я рада, що я належу до вибраних.

Я рада, що я є Україною...


Війна ця тривала, скільки задумано.

Вона була жорстока і не виправдана.

Хтось рахував її просто сумами.

Хтось- референдумами і виборами.


Хтось - життями. А хтось - руїнами.

Хтось- майбутнім, що не відкриється.

Для мене ж вона була Україною, 

Що Богом врятована. В Нього вірю я.

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись