27.04.2022 23:14
for all
134 views
    
rating - | no usr.
 © Світлана Нестерівська

Хлопці, заходьте до хати...

#ВоїнамщовіддалисвоєжиттязаУкраїну

"Хлопці, заходьте до хати...

Ви...завітали у гості.

Вибачте, втомлена мати-

Вас і не бачить, й не гостить.


Це - моє скромне подвір`я.

Сад, ще насаджений татом.

Хтів восени, до весілля

Я перекрить свою хату,


Стіни втеплити будинку...

Ніколи все.Все окопи.

Плаче моя українка.

Й ви всі заплакані, хлопці.


Бачте, я дуже старався.

Там- мій ставочок у гаю.

Коло ставка закохався.

Тут - моє місце для раю.


Хлопці, сідайте до столу...

Мамо, несіть скатертину.

Більше не зберу ніколи

Друзів своїх і родину.


Мамо, пробачте, простіте...

Я не вберігся від кулі.

Внуків не буде - лиш квіти.

Лиш чорнобривці й зозулі.


Мамо, не плачте. Я- з татом.

Ми вже у іншому Раю.

Вас залишаю із братом.

Хай наш малий підростає.


Й далі розводить карАсі.

Яблуні осінню чистить.

Мамо, тут друзі. Тримайтесь.

Бо перед Богом я чистий.


Любі мої побратими,

Вірні, найкращі друзяки

Ворог ввійшов в нашу зиму.

Множить смертельні атаки.


Я щось задуже втомився.

Спатиму тихо удома.

Ви всі продовжуйте биться!

І не віддайте нікому


Землю оту материнську

З озером тихим у гаю.

Так...ви продовжуйте биться...

Втомлений ...в рідну лягаю..."

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись