Хлопці, заходьте до хати...
#ВоїнамщовіддалисвоєжиттязаУкраїну"Хлопці, заходьте до хати...
Ви...завітали у гості.
Вибачте, втомлена мати-
Вас і не бачить, й не гостить.
Це - моє скромне подвір`я.
Сад, ще насаджений татом.
Хтів восени, до весілля
Я перекрить свою хату,
Стіни втеплити будинку...
Ніколи все.Все окопи.
Плаче моя українка.
Й ви всі заплакані, хлопці.
Бачте, я дуже старався.
Там- мій ставочок у гаю.
Коло ставка закохався.
Тут - моє місце для раю.
Хлопці, сідайте до столу...
Мамо, несіть скатертину.
Більше не зберу ніколи
Друзів своїх і родину.
Мамо, пробачте, простіте...
Я не вберігся від кулі.
Внуків не буде - лиш квіти.
Лиш чорнобривці й зозулі.
Мамо, не плачте. Я- з татом.
Ми вже у іншому Раю.
Вас залишаю із братом.
Хай наш малий підростає.
Й далі розводить карАсі.
Яблуні осінню чистить.
Мамо, тут друзі. Тримайтесь.
Бо перед Богом я чистий.
Любі мої побратими,
Вірні, найкращі друзяки
Ворог ввійшов в нашу зиму.
Множить смертельні атаки.
Я щось задуже втомився.
Спатиму тихо удома.
Ви всі продовжуйте биться!
І не віддайте нікому
Землю оту материнську
З озером тихим у гаю.
Так...ви продовжуйте биться...
Втомлений ...в рідну лягаю..."
