Бог не читає чатів...
#ГероямМаріуполя #Azov
Бог не читає чатів-
Він слухає наші серця.
Він буде із кожним солдатом
Цієї війни до кінця.
Він сяде в останній автобус,
Як виведе всіх із оточень.
Бо Бог не назовні - Він в Тобі.
Не чути Його - просто злочин.
Не бійся, Бог з раненим другом,
Тримає його обома руками-
Він чує ночами молитви мами.
Молитви ті йдуть, ніби смерч, по кругу.
Бог - поруч. Стрічає Героїв по смерті-
Й веде їх до Раю, спочити трошки.
Бог не чекає на наші жертви,
Йому непотрібні свічки та гроші.
Бог бачить, Воїне, серце стискається,
Бо лиш на сили свої розраховуєш...
Тільки молитва у серце вривається-
Тішиться Бог і цього не приховує.
Бог - у дорозі по евакуації
Шляху незнаного з дітками тішиться.
Бог - на чолі невмирущої нації...
Бог - із тобою, мій друже, залишився.
Бог не втомився вкладати у голови
Дівчини тої, тобі невідомої,
Щирі молитви із сталі що вдома там
Шле на колінах у небо з підковою.
Бог зупинився над втомленим голодом.
І над катованим, і над ґвалтованим.
Бог навіть стукає в серденько ворогу-
Серце, що злобою вбивства заковане.
Бог підбігає до тіток оонівських,
Просить в червоний той хрест записатися-
Вивезти хлопців, у рани закованих.
Мертвих забрати, щоби поховати їх.
Бог із Героями, з вами, о Воїни,
З вашими сім`ями, мамами, донями.
Бог береже вас і просить повірити.
Все буде добре.Ну-ну, перевірите!
