02.05.2022 12:10
for all
73 views
    
rating - | no usr.
 © Світлана Нестерівська

Господи, дай поплакати...

#ГероямМаріуполя #СергійСкальд

Господи, дай поплакати

Окремо від молитов...

Дорога покрита знаками.

Це значить, ти поруч йшов.


Ти ніс мене з бою, ранену.

Ти вбиту мене тримав.

Ми були удвох за гранями.

І досі у нас зима.


Вмирають Герої чужинцями-

Ніби із інших планет.

Тримають столи із гостинцями

Рідні удома. Поет


Пішов сумною дорогою.

Він сам вибирав цей шлях.

Та що я розкажу Богові

Про втому в його очах?


Зневіру, коли покинули?

Чи чув наші молитви?

І сльози? Бо ми всі - вижили!

Ми дивимось на зірки.


Я більше не стежу за знаками.

Бо в мене на знаках - "Азов".

Боже, дозволь поплакати

За тими, хто відійшов:


Хто тішить Твоїми Обіймами,

Кого не турбує біль,

Хто більше не марить війнами,

Бо спокій знайшов в Тобі.


Я вила би, а не плакала!

Кричала б у ніч від втрат!

За кожним коханим таточком,

Який не прийде назад!


За кожним синочком, подругом!

Я б вирізала з небес

І місяць, і навіть зорі ті,

Щоби повернуть тебе!


Але я не можу плакати.

Я в небо кричу-молю,

Під небом стою з плакатами:

"Врятуйте, кого люблю!"



Там, за межАми й гранями,

У чорній дірі війни

Лежать дорогі поранені

Чоловіки й сини!



І я і кричу, і молюся.

І вірю, і бережу.

Торгуюся з Богом, борюся,

Виходячи за межу.



Благаю сцілити, вивести...

Немов із тюрми Петра,

Чи вилетіти, чи виплисти,

Чи вбить ворогів дотла,



Щоби врятувати ранених.

Героїв, Титанів, Міць.

І серце міцніє шрамами

Від поглядів тих облич.



І тиха молитва лиється,

Немов би Чумацький шлях

У наш Маріуполь. Й гріється

Там Воїнство при зірках.



І повнить молитва силами.

І віра є на прорив...

А ворог іде могилами

З мечами, щоб від мечів...


Господи, час не плакати.

А уперед іти.

Повниться небо знаками:

Воїни.Поруч- Ти!

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись