04.05.2022 02:27
for all
44 views
    
rating - | no usr.
 © Світлана Нестерівська

Коли ти помреш...

#ГероямМаріуполя

Я боюсь засинати...

Бо,коли засинаю тут, 

Прокидаюсь з тобою у нашому Маріуполі

Там немає кімнати.

Я стою у вікні - й молюсь.

Я не можу кричати, так голосно серце стукає...


Я боюсь засинати, 

Щоби у якомусь з снів

Я тебе не застала здорового і з усмішкою.

Наша тиха кімната.

-Коханий, ти щось поїв?

-Та нічого нема...- Я в печалі. Я стала злішою.


Бо коли ти помреш-

Я піду за тобою, знай.

В мене більше нема тих, хто вміє так добре слухати.

Це якийсь лютий треш!

Ми ж удвох будували рай!

І закінчився рай нам смертями війни й розрухою.

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись