Повернутись сильною

Зайти у горнило. Розплавитись під тисячами.

Зібратися знову в одне щось таке, майже вічне.

Схреститись зі злом у бою золотими мечами.

І вилізти в небо драбиною споминів злісних.

Мільйон других дихань. Подоланих меж.І фальшстартів.

Забутих будинків.І спалених книг ворогами.

Вмирати - не страшно, коли тої смерті ти варта,

Щоби у нащадків зродилася сильная мама.

Ти йдеш крізь руїни- немов з- під землі виникаєш.

Лягали ракети одна поруч іншої всує.

Бо ти будеш жити. Своєї ти смерті не знаєш.

Вона - не придумана Богом твоїм, ще в піску є...

Бо поруч з сміливими Бог для них смерті не ліпить.

Він свої творіння найкращі для Вічності впише.

Хай наша любов вас захоплює, та не засліпить.

Бо нам недостатньо, писати картини і вірші.

Ви виростіть доню, щоб була сміливістю схожа.

Щоби йшла у бій, ніби Пташка, лякаючи ката.

Ви сина плекайте в любові Вкраїни і Божій.

Вливайте у Військо, яке не боїться пилата.