22.05.2022 01:47
for all
32 views
    
rating 5 | 1 usr.
 © Світлана Нестерівська

Мить

Літаки. Удари бомб об стелю.

І осколки звуків в голові.

Друг лежить пораний в крові.

Помирає тихо на постелі.


Пити. Розірвати тишу в ніч.

Всі прильоти скерувати в пекло.

Їсти так хотілося мені.

І щоби було хоч трішки тепло.


Зойки. Чиїхсь марень темнота.

І наказ в атаку йти зі штабу.

Пише мама. Я уже не та.

Відчуваю в тілі певну слабість.


Падаю. Спираюсь до стіни.

Помираю. Але оживаю:

Поруч в бій ідуть мої сини.

Бути поруч з ними точно маю!

Публікації: Світлана Нестерівська

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись