Ти так далеко,Боже,був...
#ГероямМаріуполя #Azovstal
Літали літаки- скидали бомби.
Із кораблів летіли бомби інші.
Вмирали друзі мої прехоробрі.
Я був живий.Щомиті цим ся тішив...
Ти так далеко, Боже, був від мене:
Я бігав крос, я їздив на змагання.
Моє життя було таке шалене:
Я мріяв про авто. І про кохання.
Будинок власний.Діток.Повно сміху.
Старих батьків, щасливих і дитячих.
І я пишу про пережите книгу.
Я бачив все.Лише Тебе - не бачив...
Й отут, коли у мене все віднято-
Від моїх друзів, дому, душу, їжі.
Я зрозумів: що Ти - мій справжній Тато.
Бо Ти мене в руїнах не залишив.
Ти вибрав шлях для мого порятунку.
Ти-поруч, кошенятком у корзинці.
Це Ти мені даєш правдиву думку...
І Ти мене ніколи не покинеш.
Я виберуся- я прорвусь з оточень.
Прийду з полону вільним і вцілілим.
Бо Ти - мій Бог- беріг мене щоночі:
Очистив душу і зміцнив це тіло.