29.05.2022 16:54
for all
9 views
    
rating - | no usr.
 © Світлана Нестерівська

Ти так далеко,Боже,був...

#ГероямМаріуполя #Azovstal

Літали літаки- скидали бомби.

Із кораблів летіли бомби інші.

Вмирали друзі мої прехоробрі.

Я був живий.Щомиті цим ся тішив...


Ти так далеко, Боже, був від мене:

Я бігав крос, я їздив на змагання.

Моє життя було таке шалене:

Я мріяв про авто. І про кохання.


Будинок власний.Діток.Повно сміху.

Старих батьків, щасливих і дитячих.

І я пишу про пережите книгу.

Я бачив все.Лише Тебе - не бачив...


Й отут, коли у мене все віднято-

Від моїх друзів, дому, душу, їжі.

Я зрозумів: що Ти - мій справжній Тато.

Бо Ти мене в руїнах не залишив.


Ти вибрав шлях для мого порятунку.

Ти-поруч, кошенятком у корзинці.

Це Ти мені даєш правдиву думку...

І Ти мене ніколи не покинеш.


Я виберуся- я прорвусь з оточень.

Прийду з полону вільним і вцілілим.

Бо Ти - мій Бог- беріг мене щоночі:

Очистив душу і зміцнив це тіло.

Публікації: Світлана Нестерівська

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись