02.07.2022 00:34
for all
36 views
    
rating - | no usr.
 © Світлана Нестерівська

Холодна ніч...

Холодна ніч.Лише +25.

Утеплена піжама.Чай і булка.

Не лізе в горло. Кігті шкряботять 

По припічку душі.Нема притулку.


Зі Сходу привезли зо сто сиріт

(Та хто їх в час війни, друзяки, лічить?!!)

На язику говорять всі вони.

Стараються.І мовою калічать


Кровавий світ, що творить окупант.

Вони не вибирали жити в рабстві.

Їм цей язик згодовано- рабам

Без вибору, поміж політиканством.


Це- наші діти!Втомлені.Брудні

Від помилок дорослих-зомбовати.

Надворі ніч.Тепліша за всі дні, 

В які нам довелося помирати.


Так холодно.Зігрійте сироту.

Єдиний дім зруйновано в Торецьку.

Там- батьківщина.Землю ту святу

Руйнує ворог- язиката хвеська.


Я вип`ю чаю.Булку відкладу.

Можливо, знов засипле у підвалі.

Коли хрущі співатимуть в саду.

І нас цьогораз вже не відкопають.


Я розділю цю булочку на всіх.

Згадаю маму.Де вона поділась?

Покинула мене життю на сміх

Чужинцям, які ворога зростили...


Як ворога убити у собі?

Коли воно, поранене, так скигле?

Країні не до тебе-в боротьбі.

Холодна ніч під нігті пхає ігли.

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись