31.10.2022 16:05
for all
23 views
    
rating 5 | 2 usr.
 © Крайнюк Надія Олександрівна (Софі)

Темно в підвалах

Темно в підвалах

Зламане дерево. Тиша незвична…

Навіть ворони сховались, мовчать.

Люди зі схованок боязно вийшли,

Діти нагадують диких вовчат.

Темно в підвалах… Лиш чути жіночий

Шепіт: – Як страшно… Тремтить дітвора.

Бомба влучила у дім серед ночі,

Вирва глибока на місці двора.

Все, що вціліло, несуть до підвалу.

Холодно… треба зігріти дітей.

Мовчки ворожу клянуть всі навалу.

І з нетерпінням чекають вістей.

Дівчинка гладить ведмедика ручкою:

– Скоро вже! Скоро! Повернеться тато!

Плаче над сказаним словом онукою,

Рідна бабуня… Зруйнована хата.

Кутає донька маленьке дитятко.

Далі, як жити? Не знає ніхто.

Чим натопити і їжу де взяти?

Знищений одяг, вціліло пальто.

Журиться мати, та люди — не звірі,

Їм помагають гуртом, всім селом.

А в надвечір’ї обличчя всіх сірі:

Сіє війна знову горе і зло.

Та український народ не зломити:

Прибраний буде війни бурелом.

Люди зуміють життя відродити.

Друзів зустрінуть багатим столом.


27. 02. 2018 рік

Світлина з інтернету

*Примітка. Цей вірш — переможець конкурсу "Вірші про війну". Перше  місце. Виграш 5000 грн. ***Вірш увійшов до збірки "Напиши про війну". 



Смт Шевченкове, 27. 02. 2018 рік

Публікації: Крайнюк Надія Олександрівна (Софі)

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 04.11.2022 11:42  © ... => Юлія Дмитренко-Деспоташвілі 

Дякую Вам, Юліє. Ніколи не думала. що в Україні буде війна. Жах якийсь!
Бережіть себе! Удачі бажаю, добра і Миру! 

 04.11.2022 03:31  Юлія Дмитр... => © 

Читаєш, і відчуваєш. Кожен рядок окрема картина