05.03.2023 19:54
18+
58
    
  1 | 1  
 © Крайнюк Надія Олександрівна (Софі)

А ніч горіла

А ніч горіла

Не зіронька яскрава засвітилась,

Коли на світ з’явилось немовля.

Зловіщім шаром в небі пролетіла

Ракета — подарунок від кремля.


Щодня гримів той обстріл і щоночі.

Було на мить дароване життя.

Війна цій крихті вже закрила очі.

Лякає всіх сирен гучне виття.


А ніч горіла і ревли гармати.

То — не гроза, то гуркотів не грім.

Війна — убивця. Вже зомліла мати, —

Зник сенс її життя у світі цім.


Жило дитя лиш дві доби на світі,

Померти прирекла його війна…

Гуділа доля десь у верховітті,

Питала орка: «В чім його вина?»

***

Ми завинили перед вами, діти,

Що не спинили вторгнення орди,

За страх, за золоте дитинство вбите,

За те, що звірі вдерлися сюди.


За цю страшну війну пробачте, діти,

За знищені і спалені міста,

Повірте нам, ще будемо радіти,

Ми виб’ємо рашистів дочиста!


Настане світлий день обов’язково!

І буде Перемога! Буде Мир!

Веселка світ огорне кольорово.

Почнеться знов життя потужний вир.



30. 12. 2022 рік

Світлина з інтернету



Смт Шевченкове, 30. 12. 2022 рік

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
Не знайдено або поки відсутні!