А ніч горіла
Не зіронька яскрава засвітилась,
Коли на світ з’явилось немовля.
Зловіщім шаром в небі пролетіла
Ракета — подарунок від кремля.
Щодня гримів той обстріл і щоночі.
Було на мить дароване життя.
Війна цій крихті вже закрила очі.
Лякає всіх сирен гучне виття.
А ніч горіла і ревли гармати.
То — не гроза, то гуркотів не грім.
Війна — убивця. Вже зомліла мати, —
Зник сенс її життя у світі цім.
Жило дитя лиш дві доби на світі,
Померти прирекла його війна…
Гуділа доля десь у верховітті,
Питала орка: «В чім його вина?»
***
Ми завинили перед вами, діти,
Що не спинили вторгнення орди,
За страх, за золоте дитинство вбите,
За те, що звірі вдерлися сюди.
За цю страшну війну пробачте, діти,
За знищені і спалені міста,
Повірте нам, ще будемо радіти,
Ми виб’ємо рашистів дочиста!
Настане світлий день обов’язково!
І буде Перемога! Буде Мир!
Веселка світ огорне кольорово.
Почнеться знов життя потужний вир.
30. 12. 2022 рік
Світлина з інтернету
Смт Шевченкове, 30. 12. 2022 рік