07.05.2012 20:32
362 views
Rating 5 | 5 users
 © МАР`ЯНА ГОЙ

Мене надихає життя,

Срібні тумани по горах,

Тиха спокійна вода,

Білий лебідь над плесом…

Замріяні сонні світанки,

Сильнії крила століть,

Постіль із запахом кави,

Твій силует у вікні…

Близькі за тематикою матеріали читати в розділі:

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Вірш - Я розмалюю тобі сонцем... | МАР`ЯНА ГОЙ». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Білий вірш про любов - Ти не спитав... | МАР`ЯНА ГОЙ».


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 09.05.2012 14:31  © ... => Каранда Галина 

Дякую!!! 

 08.05.2012 08:27  Деркач Олександр 

Як підсядете, потім дозу більшу треба 

 07.05.2012 22:26  Каранда Галина => © 

вірш гарний. з отих настроїв рятує сміх. от у Вас постіль з ароматом кави, а я відразу анекдот згадала:
"вам кофе в постель? - Лучше в чашку!" 

 07.05.2012 20:56  Олександр Новіков => © 

ну, ава вже кольорова, прогрес на лице)))) 

 07.05.2012 20:55  © ... => Олександр Новіков 

Вдячна і за це. Намагаюсь відійти від депресивно-суїцидальних настроїв, але поки недуже... 

 07.05.2012 20:48  Олександр Новіков 

нормально 

Публікації автора МАР`ЯНА ГОЙ

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо