09.05.2012 15:00
297 views
Rating 5 | 3 users
 © МАР`ЯНА ГОЙ

Я розмалюю тобі сонцем 

Все життя:

Ні краплі тіні, смутку, каяття.

Я розплету усі незгоди,

Тане ніч...

Серпанок пригортає, наче цвіт.

Я упивалась у твої слова,

А ти пішов...

Прощай! Та ні - прийди хоч сном!



Близькі за тематикою матеріали шукайте в розділі Білий вірш, Про кохання

Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Мене надихає життя... | МАР`ЯНА ГОЙ». Ще більше Ви зможете прочитати на персональній сторінці автора МАР`ЯНА ГОЙ.


Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 11.12.2012 03:43  Каранда Галина => © 

з днем народження!

 10.05.2012 14:48  Деркач Олександр => © 

Гарно 

 09.05.2012 23:20  © ... 

Вдячна за зауваження. Якщо чесно, то на часи я жодного разу уваги не звертала...
Дякую всім за підтримку! 

 09.05.2012 18:58  Тетяна Чорновіл => © 

Красиво! 

 09.05.2012 18:11  Каранда Галина 

вірш сподобався. трохи вибиває з сприйняття те, що у вас всі дієслова в різних часах: майбутній, теперішній, минулий... іноді це виправдано, але в цьому вірші мене заплутало... 

Публікації автора МАР`ЯНА ГОЙ

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо