19.07.2012 20:06
-
219
    
  1 | 1  
 © Крісман Наталія

ЩО ВИПРОМІНЮЄ СЕРЦЕ?

Легко зневіритись в мить, коли мрія погасла,

Наче зоря, що згоріла навіки безслідно.

І життєствердне "Я вірю!" надломлене гасло -

Надто зчужів той, хто досі здавався надрідним.


Легко є впасти, коли вже на Нього не спертись,

Висохли ріки відвертості геть до краплини,

Паща відчАю, здається, готується зжерти,

Я безпорадна, неначе маленька дитина.


Важко не здатися думам, що з`ятрені болем,

І метастази страхів проростають у скронях,

Розчарування у серці, мов стигмами, коле,

Йде в невідомість, самотня душа й безборонна.


Як відрізнити - чи слово заражене фальшю?

Що випромінює серце - любов чи отруту?

Зраджена вкотре, душа хоче вірити дальше,

Аби дійти до своєї колись світло-суті.


Важко буває не зрадити власному серцю,

Що до лукавства і зради поволі звикає.

Де ж ви поділися, людоньки, щирі й відверті???

Сонечко встало. Біль у душі відпускає...

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
Не знайдено або поки відсутні!