Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
12.08.2012 16:02Есе
Про казку  Про щастя  Про час  Про літо  
91000
© КОЛЬОРОВИЙ КІТ

Веселкове полотно літа...

КОЛЬОРОВИЙ КІТ
Опубліковано 12.08.2012 / 12596

Ти віриш в дива й чари ??.. Ходи сюди…

Бачиш…. так…. це полотно… але воно незвичайне…. це.. біле полотно літа…

Таке ж сніжно-біле… як веселий промінчик сонця.. що заломився  через шкло.. і ..граючись з твоїм волоссям ..ненавмисне розбудив тебе вранці….. а ти смішно-сонно закуталася в ковдру й хотіла ще трохи поспати… пам’ятаєш??..

Якщо ти захочеш торкнутися  полотна.... то відразу ж відчуєш яке воно сухе… й водночас тепле….. не бійся…

А тепер спробуй відчути запах цього полотна.. ну ж бо!…він не зрівняється ні з чим!… це запах свіже скошеного  сіна… що вляглось відпочивати на горищі моєї бабусі… і.. до цього сіна тонкою ниточкою увивається самотня загублена квітка польового маку…що пахне літнім сонцем… он де.. бачиш?

В кольорову ж  гаму цього полотна… увіллються яскраві кольори чарівних фарб з пережитих моментів трьох літніх місяців… …

Це буде веселкове літо....

Ось трохи яскраво-червоної фарби… що увібрала в себе кожен схід сонця…. зібрала всі розгублені по полю червоні тонкі маки в єдиний розкішний букет …

І пахне той букет спілою лісовою суницею й налитими вишнями …що причаїлися в яскраво-зелених барвах.. і чекають  червонясто-палкого літнього кохання…

А цю оранжеву фарбу… подарували для мого літа яскраві гарбузи-велетні.. що їх старанно доглядала бабуся на свому городі…. ось поруч з ними ніжні нагідки.. котрі  розкривають свої квіткові обличчя рано-вранці.. а вже до обіду стомлені засинають…

Поглянь… ця оранжева фарба схожа на абрикосове варення… запах якого розходиться по всьому подвір’ї… згадала як це??..

Знаєш.. мені здається.. що.. коли спробувати цю фарбу на смак… то вона буде такою ж солодко-абрикосовою…

В долоні набираю густої жовтої фарби……. торкаюся полотна… і на ньому з’являються всі сонячні ранки… з яких передають привіти веселі соняшникові голови… що високо здійнялися… і дарують свої теплі цілунки небу…….

А в повітрі відчувається солодкий запах стиглої ..зігрітої сонцем.. соковитої жовтої дині… Солодко.. правда??

Тепер на  полотно ..яскравим бризканням.. я додам зеленого кольору…. такого яскравого.. як кожен листок влітку… такого виблискуючого... щойно омитого свіжим дощем…

Цей колір буде таким свіжим… як запах м’яти… любистку … та полину…….

А ось на цю блакитну фарбу в долонях ..варто лише фукнути.. і з рук на полотно злетить легесенький вітерець… що все літо забавляв… грався з волоссям… сукнями…. Ось тут він теплий.. а ось такий свіжий…. давай.. спробуй!

Бачиш.. з вітром злітає на полотно запах свіжого поля… таємниче шурхотіння  колосків.. що перешіптуються між собою..чуєш?

….До цього запаху приєднаються пахощі добре настояного в полі деревію… звіробою… які разом посміхаються до далекої кучерявої хмарини… котра принесла в пелені  дощу…

Синьою фарбою на полотні ляжуть  мазки-цяточки… що стануть  пахучими польовими волошками…. котрі  не встигли знайти своїх красенів-червоних маків… і потрапити до їх букету……

Аромат цього кольору буде трохи сумним… і прохолодним… як величезна грозова хмара.. що зненацька закрила собою сонце.. і змінила плани на день… Але разом з тим ..цей запах буде приємним… як той.. що ти вдихаєш з повітрям після рясного густого дощу… пам’ятаєш цей запах??..

Фіолетовою фарбою.. з лівого боку залишу відбиток  долоні… що буде переливатись яскраво…. як останній колір літньої веселки…… ти давно бачила веселку?..

А приваблюватиме ця фарба всіх.. своїм сливово-солодким присмаком……

Ну от… полотно-літо готове…

Ой! зовсім забула… лишилось головне… дістати зі своєї чарівної скрині найдорожчі фарби-блискітки….

Поглянь… Вони веселково переливаються.. срібляться… золотаво посміхаються до мене й сонця…. поглянь на них!!.. бачиш… вони усміхаються й до тебе…

Це…. фарби щастя….. їх потрібно зовсім небагато… щоб полотно стало щасливим…. ось…

Веселкові блискітки-сріблинки радісно злітають з долоні… обираючи собі місце на полотні…. злітають як кожна невимушена літня посмішка… кожне справжнє відчуття……..

Ну ж бо… підставляй свої долоні…. лови….))

НадрукуватиПортфоліо автора
*Збереження публ. для прочитання пізніше
11.08.2012 Проза / Есе
Твоїм ЯНГОЛОМ бути..
09.02.2013 Проза / Есе
ЧЕРЕЗ ТВОЄ ВІКНО... ВТІКАТИ...
Чудово Добре Посередньо
Найновіше
08.12.2016 © ГАННА КОНАЗЮК / Мініатюра
Знайомство з сюрреалізмом
07.12.2016 © Титаренко Оксана Олександрівна / Мініатюра
Щастя
07.12.2016 © Маріанна / Мініатюра
Пілігрим
06.12.2016 © Ірина Мельничин / Новела
Ілюзії
05.12.2016 © Наталка Янушевич / Мініатюра
Думав "Чого тобі, жінко?"
Есе Про літо
17.12.2015 © Райан Ріенер
У стані Самоти
12.08.2012
Веселкове полотно літа...
Сподобалось? Підтримай Автора, поділись посиланням:
Рейтинг: 4.9 (МАКС. 5) Голосів: 10 (9+1+0+0+0)
Переглядів: 498  Коментарів: 7
Тематика: Есе, про літо, казка, час, щастя
ОБГОВОРЕННЯ
Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 14.08.2012 02:28  © ... для Ницик Андрій 

Хмм...досі не читала....
певне варто буде прочитати.......) 

 14.08.2012 01:58  Ницик Андрій 

Цікаве есе. Чимось нагадує "Кульбабове вино" Рея Бредбері. Напевне це "чимось" - яскравий опис найменших деталей. 

 13.08.2012 22:01  © ... для Володимир Пірнач 

дякую за відгук..)) 

 13.08.2012 13:36  Володимир Пірнач для © ... 

Дуже теплий і приємний текст.
І хоч я і не люблю стільки крапок, та все ж текст дуже сподобася.
Плюсую. 

 13.08.2012 10:01  Деркач Олександр для © ... 

Сподобалось 

 12.08.2012 18:20  © ... для Лідія Яр 

Щиро дякую...) 

 12.08.2012 17:31  Лідія Яр 

Гарно. початок нагадав як не люблю вставати вранці. Ну. а далі, так усе чарівно, що я навіть забула, що літа не люблю. А оті фарби щастя, то взагалі тепер актуально на ПОРТАЛІ, для насторою те що треба.
Молодець, Котику.
Чудово 

БЛОГ "ВІЛЬНІ ТЕМИ"
06.12.2016 © роман-мтт
Що ви читали з Герберта? Поділіться враженнями. +9
27.11.2016 © Каранда Галина
Підвищення мінімалки - чергове "благо", або "де собака зарита" +53
25.10.2016 © роман-мтт
Укрзалізниця: тарифи - ніщо, романтика - наше все!!! +37
09.10.2016 © роман-мтт
Зомбі-Україна: про альтернативну Україну +88
ВИБІР ЧИТАЧІВ
04.10.2011 © Марина
03.12.2011 © Т.Белімова
18.09.2013 © Тетяна Белімова
17.12.2014 © Микола Васильович СНАГОВСЬКИЙ
02.01.2013 © Тетяна Белімова
23.02.2013 © Тетяна Белімова
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
© "Проба Пера" | 2008-2016
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори.
«Проба Пера» - це культурний простір без ненависті, в якому повага між учасниками найвища та беззаперечна цінність.
©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди