Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
22.08.2012 00:00Мандрівки та туризм
 
Баку-Бачі – місто нічних вогнів
50000
© Тетяна Белімова

Баку-Бачі – місто нічних вогнів

Записки подорожуючого Азербайджаном

Тетяна Белімова
Опубліковано 22.08.2012 / 12732

І коли сонце, що рано-вранці підіймалося над Каспієм і цілісінький день сушило - в’ялило – духоплетило – виморювало усе до найменшого камінчика, не прикритого воістину благословенною тут тінню, врешті опускається за руді голі гори, благодать Господня розливається навколо! Воно й не дивно – температура поступово опускається до позначки +30, мине ще декілька годин і вона опуститься ще максимум на два ділення. Ось така нічна прохолода! Насамперед слід зазначити, що азербайджанські +40, це як українські +28 - +30, тому що тут панує клімат напівпустель, коли протягом спекотного літа не випадає жодного дощу, і тому низька вологість дозволяє досить легко переносити високі температури, а якщо під час полуденного накату сонця сидиш під накриттям на березі моря, насолоджуючись рятівним вітром, то загалом почуваєшся досить комфортно.

Так, сонце зайшло, але ж навколо не стало темно, бо все довкруж спалахнуло – засвітилося – засяяло  мільярдами вогників різних кольорів, відтінків й різного призначення. Насамперед спалахують усі без виключення будинки центральних вулиць, бульварів, майданів. Вони, ці будівлі центру, майже всі зведені із місцевого жовтого каменю, що його за якихось 50 км - 60 км добувають у горах. Гарно відшліфований, цей жовтувато-піщаний камінь виглядає вдень як дорогий пожовтілий від часу мармур, а вночі, підсвічений правильними квадратами скерованих у спеціально визначених напрямках прожекторів (їх встановлюють симетричними крапками над, під, з обох сторін вікна і спрямовують їхнє світло таким чином, що на стіні утворюється ніби правильний квадрат зі світлових смуг), відбиває своєю світлою поверхнею це фосфорично-жовте світло, створюючи ефект сяяння.

- Ні! Це світло нікому не заважає! – відповіли твердим запереченням на моє питання наші гостинні бакинці і про всяк випадок додали, - А кому заважає, нехай фіранками затулюється!

Ці підсвітка будинків рівними фосфоричними квадратами спершу надзвичайно вразила мене. Здалеку це нагадувало фігурку, ніби зроблену із дитячого конструктора «Магнестика» (такий є у моєї дочки – це тоненькі біленькі магнітні палички, з яких можна складати у поєднанні з металевими кульками будь-які геометричні фігури, а весь фокус у тому, що якщо ввечері вимикаєш у кімнаті світло, то фігурки із «Магнестика» світяться жовто-фосфоричним світлом). Їдучи в автівці і спостерігаючи це фосфоричне диво, мені спершу здалося, що це такі довгі жовті лампи розміщені на фасадах будинків, і тільки вже зблизька роздивилася, що це прожектори відкидають ці жовтуваті, ніби накреслені, смуги.

 Ось височіє гігантський, викладений із світових діодів, національний прапор Азербайджану. Вдень ми проїхали повз нього, не звернувши жодної уваги, аж ось зараз, коли сутінки оповіли Баку, він не лише засвітився на металевій щоглі, а й ніби затріпотів від нічного прохолодного вітерцю. Звісно, видно й здалеку, що це гра електричного світла, але почуття рукотворного дива ще довго не полишає.

Спалахують один за одним усі незліченні фонтани Баку. Одні світяться простим жовтим світлом, тим самим, що й будинку із «Магнестику», інші міняться усіма барвами, чергуючи не лише кольори, а й ділянки освітлення. Деякі фонтани на Центральному бульварі (так у Баку називається набережна, що тягнеться на добрі 8 км вздовж моря у центральній частині міста) по суботам – неділям «грають»: деякі виконують класичні увертюри – Баха, Шуберта, Чайковського, інші звеселяють перехожих сумними й загадковими національними мелодіями, у яких звуки незнаних і ніколи небачених інструментів зливаються із високими жіночими голосами (якимись ніби аж писклявими, не знаю, як кому, а мені цей хор жалібниць не припав до душі).

Усі численні мости (а майже всі розв’язки у центральній частині Баку являють собою мости) підсвічені гігантськими кольоровими смугами, які міняться кожні дві – три хвилини (їдеш до цього зеленого мосту, який при безпосередній близькості виявляється яскраво-рожевим!), а «животи» цих самих різнокольорових мостів мають уже традиційну жовту підсвітку, точечну, як зазвичай у тунелях.

Спалахує різнокольоровими, відбитими у хвилях теплого Каспію, гірляндами «Крістал Сарай» (той самий «Крістал Хол», збудований на бакинській набережній за рік спеціально для Євробачення), міниться фосфорично-яскравими кольорами Телевежа із кулею ресторану, що обертається навколо своєї вісі – Баку не поринуло у сон. Ні! Це місто лише розпочинає своє нічне існування!

Кіч – воронячий смак – стилістичний перебір – естетичне пересичення – стилізація під Дубаї? Все так і не так водночас. Це – Схід, і будь-яка надмірність (надмірність і пересиченість з точки зору європейця) – тут не лише норма, а й бажана заданість життя. Вразити – оглушити – ошелешити – здивувати – зачудувати – ось те єдине правдиве бажання, яке визначає естетичну парадигму бакинського нічного пейзажу. Ми, і я, як жінка, у першу чергу, - вражені! Нас, як кажуть у народі, НАКРИЛО!

Київ 21 серпня 2012
НадрукуватиПортфоліо автора
*Збереження публ. для прочитання пізніше
21.08.2012 Публіцистика / Мандрівки та туризм
Там, де нас нема
30.08.2012 Поезії / Пародія
Депутатська пісня
Чудово Добре Посередньо
Найновіше
30.11.2016 © роман-мтт / Культура та мистецтво
Глядачі, упередженність і зомбі (і ще про гроші та смаки)
22.09.2016 © Ольга Шнуренко / Мова та література
Вступ до поетичної майстерності
03.07.2016 © Вікторія Івченко / Журналістика та ЗМІ
ВИПРОБУВАННЯ ЧАСОМ І ОБСТАВИНАМИ
03.07.2016 © Галина Галіна / Політика та суспільство
Спадок (31)
01.07.2016 © Галина Галіна / Політика та суспільство
Спадок (30.)
Мандрівки та туризм
31.08.2012
Ічері-Шехер – місто в місті
22.08.2012
Баку-Бачі – місто нічних вогнів
Сподобалось? Підтримай Автора, поділись посиланням:
Рейтинг: 5 (МАКС. 5) Голосів: 5 (5+0+0+0+0)
Переглядів: 171  Коментарів: 10
Тематика: Мандрівки та туризм, Азербайджан, Баку, Каспій
ОБГОВОРЕННЯ
Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 30.08.2012 14:36  © ... для Олександр Новіков 

дякую, ще буде продовження про інші цікаві речі! ))) 

 23.08.2012 18:57  Олександр Новіков 

класно. цікава мандрівка. уявляю конструктор Баку))) 

 23.08.2012 18:07  © ... для іміз 

Що тут скажеш? Воно було б виправдано й не так би боліло, якби з тої економії були б хоч якісь позитивні наслідки. Можна терпіти, якщо знаєш, що неодмінно прийде поліпшення... 

 23.08.2012 11:01  іміз для © ... 

Галина правду пише про економію світла - я також памятаю вечори, коли уроки вчили під гасову лампу - дві години ввечері кожного дня не було світла - уявляєте? 

 22.08.2012 23:47  © ... для Каранда Галина 

Бачте, що найбільше пригнічує: на собі ніколи не економлять! Якби ж економія для всіх! А то собі - все, а нам - економію! 

 22.08.2012 23:38  Каранда Галина для © ... 

ні, Таню! це було планове відключення! по всій області. міста не чіпали, а в селах же стратегічних об"єктів немає... дві години є світло, дві -немає... це років два практикували..., восени-взимку...і всім по-барабану, наприклад, чи встигла ферма корів за дві години подоїти, чи ні.... там тоді генератори вмикали... 

 22.08.2012 23:34  © ... для Каранда Галина 

Галю! Це все, що Ви описали - жахливо! ще раз підтверджує тезу, що ми для них - бидло. Хоча, знаєте, я не думаю, що те, що Ви описали хтось навмисно робив. Скоріше за все всі, як і Ви, грілися електроприладами, от від напруги й вибивало якогось рубільника.
Ми коли жили на старій квартирі, у хрущівці 1973 року, там вечіром, коли всі поверталися із роботи й включали техніку, то у мікрохвильовці за 5 хвилин неможливо було чашку молока нагріти - так падала напруга, бо електромережі були старими, не розрахованими на сучасні потужності.
До речі, мої батьки живуть у старому районі Києва, і у них постійно теж проблеми із електрикою. Щомісяця - аварії, було один раз - більше доби світла не було ще й літом, добре, що хоч плита газова. 

 22.08.2012 23:27  © ... для Деркач Олександр 

Любить! І це навіть не те слово! Саш! Я думала, що і Ваш голос почую, а Ви просто музику додали, але все одно так поезія сприймається зовсім інакше! 

 22.08.2012 23:07  Каранда Галина для © ... 

знаєте, що пригадала, читаючи... десь в 1999-2000 роках по селах в нас що дві години вимикали світло. Ми жили з чоловіком в сільському гуртожитку( Ви не уявляєте, що це за жах), грілися електроплиткою, на ній же варили їсти... нагрівалася вона до стану, щоб вода закипіла, хвилин 20... про вимкнення світла я казала... і от, після отак проведеної зими приїжджаємо ми в Полтаву... Звісно, не Баку, і навіть не Київ, але - нам було так образливо бачити оту ілюмінацію... а на селі держава намагалася отак зекономити електроенергію... 

 22.08.2012 22:35  Деркач Олександр для © ... 

Цікаво! Так, Схід любить барвисте і блискуче... 

БЛОГ "ВІЛЬНІ ТЕМИ"
27.11.2016 © Каранда Галина
Підвищення мінімалки - чергове "благо", або "де собака зарита" +33
25.10.2016 © роман-мтт
Укрзалізниця: тарифи - ніщо, романтика - наше все!!! +35
09.10.2016 © роман-мтт
Зомбі-Україна: про альтернативну Україну +83
05.09.2016 © Каранда Галина
Тест: Чи легко Ви орієнтуєтеся на сайті Проба Пера"? +77
ВИБІР ЧИТАЧІВ
26.03.2012 © Піщук Катерина
07.02.2014 © Суворий
26.11.2011 © Микола Щасливий
09.12.2010 © Тундра
20.01.2011 © Михайло Трайста
27.03.2012 © Микола Щасливий
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
© "Проба Пера" | 2008-2016
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори.
«Проба Пера» - це культурний простір без ненависті, в якому повага між учасниками найвища та беззаперечна цінність.
©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди