Слова, текст пісні «» Грудецька Лариса Валеріївна
Гордо вечір скинув шати,
Вітер подих зачаїв.
Ти стояла біля хати,
Він і так все зрозумів.
Наче квіти в небі зорі,
Місяць гордо посадив.
Ми давно з тобою в парі,
Але хто з нас розлюбив?
Тож, від чого, щастя зникло,
Тож, від чого, все пройшло.
Те кохання яке квітло,
Вмить розбилось, наче скло!
Темна ніченька накрила,
Стежку що до тебе йшла.
Серце й душу ти відкрила,
Щоб любов та, вічною була.
Тож ніщо, те почуття не згубить,
Тільки укріпити зможе більш.
Тож якщо хтось і розлюбить,
Інший всеж кохати буде більш!
12.07.2012
