Тобі
Не віривши у долю і все таке..
впустила я тебе в життя своє.
Чи правильне це рішення ?
Не знаю!……
Та біля тебе слабкою дівчинкою себе почуваю.
В обіймах тону, від поцілунків просто завмираю,
а от коли сміх твій чую!
тоді взагалі про все на світі забуваю)
Так так, усе якось змінилось.
По іншому все закрутилось.
З’явилась мрія і мета…
По іншому дивлюся на життя.
Напевне це твоя заслуга.
Для мене ти опора
у вигляді не тільки друга))
Та час пройде й роман мине.
Забудем ми оце усе.
забудем зустрічі і голоса,
а потім навіть імена,
так тільки лишуться слова,
як знак що були почуття.
І почуття?- це все обман !!!!!
це був малесенький роман.
2012 August
