Вовк
Яскравий погляд двох очей, – безодня.
Наїжився, немов робить стрибок,
Немає завтра, є тільки сьогодні.
Життя натягнуте, немов струни шматок.
Життя, – це сталь, у нього зуби, лапи
І погляд, котрий бачить майже все.
Йому у силах кожного здолати
І він це знає й завжди вірить в це.
І погляд, ця безодня в ньому,
Котра затягую, мов чорна дірка світ.
Він знає це і завжди вірить цьому,
Він сильний, мудрий, а життя це дріт.
Та все ж здолати можуть, він це знає,
Тому напруження у тілі завжди є.
І погляд, котрий він лиш має,
І сила, котрою живе.
Величне тіло, лапи, хвіст і очі,
І думка, котра плутається в них.
Його домівка ліс і сірі ночі,
Він вовк і досить слів вже цих.
19.01.05 р.