07.10.2012 12:25
-
202
    
  7 | 7  
 © Лідія Яр

Мовчи. Мовчи...

Слова, мов птахи

Ти їх даремно не тривож.

Не їх вина, 

Що ми невдахи

Були і є, чи  будем... Щож,

Не їх вина,

Що наша доля

Така буденна сіра пані...

Не їх вина, 

Не їхня воля...

Десь щастя губиться в тумані...

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 08.10.2012 16:09  © ... => Бойчук Роман 

дякую

 07.10.2012 22:39  Бойчук Роман 

Гарно і проникливо!!!

 07.10.2012 21:43  © ... => Ірина Затинейко-Михалевич 

Дякую

 07.10.2012 21:36  Ірина Затинейко-Михалевич 

красивий сум!!!

 07.10.2012 17:00  © ... => Тетяна Белімова 

дякую. Приємно що читаєте.

 07.10.2012 16:34  Тетяна Белімова => © 

Дуже гарно! Вишукано й мовою, і змістом! Небагато слів, а думка ясно донесена! Так і має бути у поезії!

 07.10.2012 12:57  © ... => Андрій Гагін 

Дякую

 07.10.2012 12:56  © ... => Каранда Галина 

а мені давно не діставалось...тепер получу від Вас, може в іншому пронесе...Дякую.(за качалку теж)

 07.10.2012 12:54  Каранда Галина => © 

{#}

прекрасно... пам"ятається, мені за таке качалкою від Вас попало)

 07.10.2012 12:51  Андрій Гагін => © 

Гарний вірш!