28.10.2012 21:18
-
225
    
  2 | 3  
 © Лиана

Хто судді, а хто адвокати?

Усі ми судді видатні

Старі, зрілі молоді,

Бо легко нам когось судити

Хоч й не вміло можем це робити.

Судити досвід, знання помагають

Чи якісь таємні бажання у спину штовхають

Та якби ми із себе могли розпочати

Щоб кращими самі для себе стати.

Та коли на нас починають нападати

Ми - прекрасні адвокати,

Захищаємо честь й гідність свою

У небезпечному словесному бою.

До останнього, з невичерпним старанням

Правоту доведем без вагання

І щоб краще стало жити

Можем душу свою загубити.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 01.11.2012 13:26  © ... 

Дякую усім за поради та коменти :)

 29.10.2012 17:16  Тетяна Чорновіл => © 

{#}Не зовсім зрозуміла, але згодна, щоб Ви розпочинали з себе!

 29.10.2012 17:14  Бойчук Роман => © 

Тема гарна, але ті ж самі помилки допущено! Проте, якщо Ви цим віршем прагнете щось комусь довести тут, то Ви помиляєтесь. Послухайтесь порад - вони щирі. Я теж був далекий і, колись, писав ще гірше, ніж Ви зараз. Поради подібні цим допомогли писати глибше і краще (не скромно, але судячи з коментів.., та й сам бачу). Потенціал є в кожному і його потрібно розвивати новими рубіжами - я про поезію: покищо не Ви її, а вона Вас підкорює, як на мене. Даруйте за відвертість. Залишайтеся з нами - читайте і пишіть, з урахуванням цінних порад, а вони, повірте, - ЦІННІ!) Щасти Вам!

 29.10.2012 17:05  Каранда Галина 

після коментарів у першому вірші судити цей тим більше важко:). єдина надія на те, що він таки справді був написаний раніше). моє враження те саме, що й від попереднього вірша. Ви протиставляєте себе читачеві. навіть оте "ми" не рятує, іде пряме звинувачення. Хоч тут уже й не так явно, але це відчувається.