Новорічне диво
Коли небо розстелить
розшитий зірками велюр,
де зімкнулись сузір`ями
дивні блискучі сплетіння,
спалахне сизий місяць,
неначе лляний абажур,
і на ковдру снігів
розіллє золоте мерехтіння.
Храбустітиме сніг,
мов хрумка гарбузова скоринка,
поміж блискіток білих
жеврітимуть пригорщі страз
і розпатлані віти
прихилить святкова ялинка,
обважніла від снігу
й таких розмаїтих прикрас!
Закружляє зима,
мов у вальсі легкім наречена,
білосніжного цвіту
натрусить у дзбанок душі
і така благодать потече
по розсипаних венах,
і такі легкокрилі
поллються із серця вірші!..
