Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
26.04.2013 16:15Оповідання
Для студентів  Для дорослих  Для школярів  Про життя  
40000
Без обмежень
© Турчиневич Галина

Сповідь двох

Турчиневич Галина
Опубліковано 26.04.2013 / 16634

В урну зі сміттям викинули стос уже пожовклих аркушів паперу згорнутих вдвоє та перев’язаних рожевою стрічкою. Одна листівка вислизнула з-під стрічки і відірвавшись від решти упала на саме дно урну. Тут він побачив зовсім зім’ятий кусочок паперу. Аркуш дуже здивувався і обережно запитав:

 - Що це з тобою сталося? Хто над тобою так познущався?

 - Ох! – зітхнув зім’ятий кусочок паперу. – Я на це заслужив.

 - Що ж ти такого накоїв? – не вгавав аркуш.

 - Мені соромно про це говорити. А ось ти як сюди потрапив?

 - Колись жило на світі двоє закоханих людей. Вони одружилися, та їхнє щастя не тривало довго – настали дні Другої Світової війни. Чоловіка забрали на фронт, і бідолашна жінка залишилася одна. Протягом чотирьох років вони листувалися. І ось я є одним із цих листів.

 П’ять років тому помер чоловік, а нещодавно і його дружина. І от коли діти почали ділити майно, то й викинули нас на сміття.

 - От бачиш, - звернувся клубочок з паперу до листа, - ти приносив людям радість. На тебе чекали, як на свято. Від тебе навіть віє енергетикою спокою і щастя. А мені навіть похвалитися нічим, - через декілька секунд мовчання він продовжив. – Коли мене з магазину привезли і поставили на в ящик для паперів, я чекав коли мене візьмуть, та я лежав майже останнім, і завжди брали тих, що зверху. Та одного разу настав мій зоряний час.

 Мене положили на гладкий лаковий стіл. Я був такий невинний, такий незайманий. І ось наді мною нависла ручка. Я завмер. Що ж на мені напишуть? Можливо, вірші, які згодом покладуть на музику, і колись це стане світовим хітом? Чи початок якось роману? А може, це буде любовне послання?

 Стержень ручки легенько торкнувся мене… О Боже! Із чорнильних букв, які виходили з під стержня, складалися слова образи, лайки та прокльонів.

 Коли людина, якій я був адресований, почала зміст викладений на мені, з її очей покотилися гіркі сльози. Мені було так соромно. Навпроти горів камін, і я волів, щоб мене вкинули у вогонь, та цього не сталося, мене просто зім’яли і викинули у відро для сміття, а звідти я вже потрапив сюди. Моє життя було коротким і завдало тільки болю.

 - Ох і жахлива в тебе виявилася доля, - сказав лист. Мене також позбулися, але я зробив одну добру справу, приніс добру звістку, і це зробило людей щасливими.

НадрукуватиПортфоліо автора
*Збереження публ. для прочитання пізніше
26.04.2013 Поезії / Речитатив
Віднайди мене у небі...
27.04.2013 Проза / Нарис
Усмішка
Чудово Добре Посередньо
Найновіше
07.12.2016 © Титаренко Оксана Олександрівна / Мініатюра
Щастя
07.12.2016 © Маріанна / Мініатюра
Пілігрим
06.12.2016 © Ірина Мельничин / Новела
Ілюзії
05.12.2016 © Наталка Янушевич / Мініатюра
Думав "Чого тобі, жінко?"
05.12.2016 © Маріанна / Казка
Звір
Оповідання Про життя
28.04.2013 © Юдов
УРОК ДЕМОКРАТІЇ
26.04.2013
Сповідь двох
23.04.2013 © Дебелий Леонід Семенович
Корогов
Сподобалось? Підтримай Автора, поділись посиланням:
Рейтинг: 5 (МАКС. 5) Голосів: 4 (4+0+0+0+0)
Переглядів: 1025  Коментарів: 4
Тематика: Проза, оповідання, закохані люди, фронт, стержень, доля, вогонь
ОБГОВОРЕННЯ
Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 26.04.2013 21:45  © ... для Каранда Галина 

Дякую! 

 26.04.2013 21:44  © ... для Тетяна Белімова 

Тетяно, дякую! Я розумію, що до оповідання воно не дотягує, але і на мініатюру вже не схоже, а інших підходящих підрозділів тут немає:) 

 26.04.2013 20:32  Тетяна Белімова для © ... 

Пані Галино! Дуже сподобалося ваша задумка! Чудово!
На жаль, реалізація трохи підвела...
Наприклад, на початку "листівка" набирає ознак чоловічого роду... у наступному реченні...
Потім ще такий момент... Це у вас нарис вийшов, як на мене... До оповідання... Жанрова дефініція, звісно, не така вже тут важлива... Але треба завжди тверезо оцінювати власні сили... До оповідання... трохи не дотягли.
Успіху вам! Виставляйте ще прозу! У вас виходить! Є над чим подумати! Є настрій! 

 26.04.2013 13:03  Каранда Галина для © ... 

печальна історія. 
Текст потребує вичитки і деякої правки, але задум дуже хороший, тому поставила чудово. 

БЛОГ "ВІЛЬНІ ТЕМИ"
06.12.2016 © роман-мтт
Що ви читали з Герберта? Поділіться враженнями. +8
27.11.2016 © Каранда Галина
Підвищення мінімалки - чергове "благо", або "де собака зарита" +53
25.10.2016 © роман-мтт
Укрзалізниця: тарифи - ніщо, романтика - наше все!!! +36
09.10.2016 © роман-мтт
Зомбі-Україна: про альтернативну Україну +87
ВИБІР ЧИТАЧІВ
26.03.2012 © Піщук Катерина
03.12.2011 © Т.Белімова
29.08.2010 © Віта Демянюк
01.04.2012 © Каранда Галина
27.03.2012 © Микола Щасливий
18.09.2013 © Тетяна Белімова
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
© "Проба Пера" | 2008-2016
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори.
«Проба Пера» - це культурний простір без ненависті, в якому повага між учасниками найвища та беззаперечна цінність.
©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди