Чернуха Любов Степлілась ніч у повні
Степлілась ніч у повні,
Стиха гукає сич,
Плетивом дивним зовні
Протяг торкнувсь облич.
Звабно дурманять квіти,
Сіється дощ із зір.
Понад дерев умитих -
Місяць, як поводир.
Плачуть зелені віти,
Знітилось все живе,
Ліпить серця розбиті
Співами -соловей.
Стогнуть, тремтять до рання
Води глибоких рік.
Пишуть вітри послання,
Доки весь світ затих.
м. Кривий Ріг, травень 2013р
15.05.2013 23:12 Деркач Олександр => © |
 Чудова поезія...красива українська ніч, я останні дні і ночі на природі в мандрівках - відчуття схожі - класно передали! |
15.05.2013 14:12 Коруняк Жанна Борисовна |
 Хочеться прилягти під зоряним дощем і відпочити. Гарно. |
15.05.2013 11:26 Ірина Лівобережна |
 Гарно... Спокійно так і замріяно... |
15.05.2013 00:14 Каранда Галина |
 ритм сподобався. |
14.05.2013 22:42 Світлана Рачинська |
 Ну гарно))) Дуже!!!:) |