19.03.2010 16:27
1162 views
Rating 5 | 1 users
 © Борода

Запалю свічку

Запалю свічку 

У німій журбі. 

Буду просити 

Господа простити, 

Що не зробив нічого 

Щоб спинити 

Ту нашесть, 

Що розвезлась по Землі. 

Ту нашесть, 

Що себе у груди бє 

І з бідністю 

Боротись обіцяє - 

Сама в той час 

У розкіші гуляє 

Й з палацу у палац 

Стежки снує. 

Ту нашесть, 

Що за молодь 

Простір рве 

І, буцім, хоче 

Дати їй освіту 

А сама ладна 

Звести її з світу, 

Зморити голодом. 

Аж страх душу бере! 

Ту нашесть 

Лицемірства і ганьби, 

Ту нашесть 

Безкультурщини оковів, 

Що хочуть закувати 

У них слово 

І совість вже 

Продали у раби... 

Запалю свічку 

У німій журбі. 

Запалю свічку 

В сутінках і тиші 

І в час Землі 

Молитись не полишу, 

Щоб нашесть ту 

Прогнати із Землі! 

Близькі за тематикою матеріали читати в розділі Вірш, Про землю

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Басня - Папуги». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Година Землі». Ще більше Ви зможете прочитати на персональній сторінці автора Борода.


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора

Публікації автора Борода

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо