15.06.2013 16:35
для всіх
12565
    
  28 | 34  
 © Марина Моренго

Про Лесю Українку

Після прочитання біографії Лесі Українки
М. Олійник «Дочка Прометея»

Вона боролася за правду й волю,

Щоб не було життя злиденного ніде.

Вона боролася за нашу кращу долю,

За наш буденний світлий день.

 

Її вірші наповнені  тугОю

Про рідний край Волинь, його ліси.

Ось тут вона сидить під осокою

 Та пише вірш про правду на Землі.

 

Її сумне та змучене обличчя

Уже не раз повстало в моїм сні.

І повела вона плечемзнічевя,

Бо все не йдуть собі думки сумні.

 

Не покидає розум її думка:

"Як все ж звільнити рідній мій народ?

Як можна всю загрозу відвернути?

Чи допоможе нам у цьому Бог?

 

Я буду боротись за бравеє діло,

Хоч як би і тяжко було….

У бій я піду не вагаючись, сміло!"

І враз в серці щось загуло….

 

Невже похитнулась любов до Вкраїни?

Та ні. Не зламати її.

Вона буде битись за волю країни,

За нашії вільнії дні!



Київ, 07.02.1999

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 04.02.2021 11:59  Аміна зданевич => © 

Самий класний текст

 05.11.2020 07:09  Мартинюк Ангеліна => © 

Дуже чудовий вірш

 10.01.2018 22:09  кс => © 

круто

 12.09.2016 15:45  калитка анастасия => © 

дякую.Дуже чюдовий вирш.Мени сподобалось .

 02.12.2015 23:25  Влада Куріпко => © 

Чудовий вірш!
А є ще такі патріотичні гарні вірші?

 29.01.2014 22:14  Антоніна Грицаюк 

Гарний патріотичний вірш! Леся була і в наших краях - лікувалась в санаторії! На моїй Славутчині також літає її патріотичний дух!

 17.06.2013 11:53  Володимир Пірнач 

Цікво написано,
відчувається, що текст ранній..

 16.06.2013 23:35  © ... => Ем Скитаній 

Спасибо за такую душевную искренность. Ваша оценкатв самою точку. Пожалуй сохраню этот вариант как память и попробую аоздать более "взрослый" вариант.

 16.06.2013 15:07  Ем Скитаній => © 

чудово...це ж з дитинства, з дитячого темпераменту...в одному віршику тут умістилися два, кострубаті, але ж які щірі і світлі у вірі, у замріянні і любові, у захваті Лесею Українкою...ні, я б нічого не змінював у цьому малечому творі...але, то, врешті, Ваша справа...

 15.06.2013 20:05  Тетяна Чорновіл => © 

Ідея хороша і слова всі правильні й натхненні! Та, на мою думку, вірш не допрацьований!
Рими не скрізь точні і ритм кульгає. А вислів "в серці щось загуло" варто б замінити на щось поетичніше!
Ще трохи б душі додати віршу, щоб менше скидався на набір гасел.
Хоч я поставила "чудово" авансом!
В надії, що допрацюєте!
Ради Лесі можна й постаратися!

 15.06.2013 16:59  Тетяна Белімова => © 

Маринка! Я чогось так і подумала, що ти ще дуже "малою" цей твір писала - певно, один із першеньких...?
Там такі слова у тебе трапляються "здригує плечем", "у серці загуло"... може, щось зробити? естетичне враження трохи псують...
А так... Ти ж знаєш... Леся Українка, як і всі інші українські класики, непорушні авторитети для мене й всіх нас!

 15.06.2013 15:04  Світлана Рачинська => © 

А я не раз була під Луцьком, на Батьківщині Л.Українки. Туди км.30. якщо пам"ять не підводить.
Чудовий вірш. Видно, що з душею писали...
Усі ми , сьогодні, переймаємось долею Батьківщини...
Чудесно, коли надихають саме такі письменники ...
плюсую
Добавлю: Бачу вірш 99-го ще)))
14 років - чималий проміжок часу!!!...