Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
15.07.2013 20:54Вірш
 
Серце
30000
З дозволу батьків
© Оля Стасюк

Серце

Оля Стасюк
Опубліковано 15.07.2013 / 18039

Тобі не здалося. Сьогодні я вирвала серце.

У себе, у себе… У кого тут вирвати ще?

Ну що я згубила? Подумаєш, в грудях не б’ється!

Зате більше болю і сліз цих гірких не несе.


Подумаєш – серце! Якась там шматиночка м’язів.

А, може, без неї живеться так легко, як в сні?

Це ж диво спокою – весь вік свій не знати образи,

Не знати печалі… Хіба так буває в житті?


Я знаю напевно – мільйони без серця існують.

Сама циркулює їх чорна безрадісна кров.

Ні поклику щастя, ні поклику болю не чують –

За спокій безмежний у жертву приносять любов


А кров так і ллється… На пальцях… На рамі… Повсюди…

Ця блідість, напевне, уже не зійде із лиця.

Ну вирвала серце. Я думала – болю не буде.

Ця ніч витискає, як губки, стражденні серця.

НадрукуватиПортфоліо автора
*Збереження публ. для прочитання пізніше
15.07.2013 Поезії / Вірш
З присвятою
16.07.2013 Поезії / Вірш
Другу
Чудово Добре Посередньо
Найновіше
06.12.2016 © СвітЛана / Вірш
Зім`ятий нарис
06.12.2016 © Олена Яворова / Любовний вірш
Кохай...
05.12.2016 © СвітЛана / Вірш
Недочитано
05.12.2016 © СвітЛана / Вірш
Сонце в вінку канарок
01.12.2016 © СвітЛана / Вірш
Цей готель зустрічає теплом...
Перші болючі почуття
30.06.2011
Самотня
12.07.2013
Мисливець за серцями
15.07.2013
Серце
02.08.2013
Сонце не в змозі
Сподобалось? Підтримай Автора, поділись посиланням:
Рейтинг: 5 (МАКС. 5) Голосів: 3 (3+0+0+0+0)
Переглядів: 120  Коментарів: 21
Тематика: Поезії, вірш, серце, груди, кров, біль, любов, блідість
ОБГОВОРЕННЯ
Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 19.07.2013 12:01  © ... для Наталія Сидорак 

Інколи помилки коштують надто дорого, щоб їх робити. Тому їх створювати можна лише тоді, коли тобі все прощається. Тобто - в дитинстві. 

 18.07.2013 14:08  Наталія Сидорак для © ... 

Може ти й права... Я теж не ходила в дитячий садок... але зі спілкуванням у мене проблем не має... І я до сих пір роблю багато помилок... Ми не ідеальні машини - ми люди... маємо право на помилки... Немає правильного чи неправильного спілкування... Спілкування - це просто спілкування... А хто не робить помилок? Важливо потім зробити з них правильні висновки. А ламати себе не треба - якщо тебе хтось не розуміє, значить це не твій контингент. Шукай далі... Будь собою - хочеш спілкуватися, - спілкуйся... Не створюй собі комплекси в голові... Зрештою, життя - це вічний пошук чогось і себе... 

 18.07.2013 13:52  © ... для Наталія Сидорак 

про суспільство - Ви згодні... але повірте, я досі неймовірно шкодую, що мене не віддали в дитячий садок. Це ж якраз той вік, коли дитина вчиться спілкуватися з іншими і їй прощаються всі помилки! Дитина потребує спілкування з іншими, зі світом, яким би поганим він не був. Замкнута в собі дитина - "изгой общества" набагато гірше. І болючіше. Я от досі не можу навчитися правильно спілкуватися з людьми. бо помилок уже не вибачають. А помилки треба робити і на них вчитися. Поки ще можна. 

 16.07.2013 19:07  Наталія Сидорак для © ... 

Так, батьки мають виховувати дітей, але батькам це також має хтось привити... Батьки мають навчати дитину любити себе і світ такими, якими вони є, а не через призму стереотипів, нав`язаних суспільством. Але для цього потрібен стабільний і сильний інститут сім`ї, знову ж, сформований на правильних принципах. Бо як батьки можуть виховувати дитину правильно, якщо вони не знають, що теке "виховувати правильно"? Я свою дитину сама буду виховувати, і навряд чи коли небудь зважуся віддати її в дитячий садок - бо жах, що там твориться. Та й взагалі - куплю собі острів, і втечу з сім`єю геть з цього суспільства. Вбиває воно мене... 

 16.07.2013 18:41  © ... для Наталія Сидорак 

мені й історії не треба слухати, дивлюся щодня на них і страшно стає. Невже це так завжди буде?.... працювати над собою потрібно, але хоч якесь стороннє виховання має бути.... я вважаю, що батьки мають прищеплювати дитині бажання працювати над собою, бо само воно проявляється дуже рідко. І перше правило праці над собою - не думати про комплекси і стереотипи, нав"язані принципи, як ти і сказала. Взагалі з цими стереотипами - вічна проблема. Це як нав"язана не нами ж плівка в мозку, що постійно перекручується і не дає думати тверезо. 

 16.07.2013 12:39  Наталія Сидорак для © ... 

А це потрібно в собі виховувати, і це не так легко. Багато людей в нашому суспільстві взагалі не хочуть над собою працювати - і ми не можемо їх в цьому звинувачувати, наше суспільство пропогує тупість і залежність від ситуації... А не всі люди можуть признати, що вони живуть неправильно і намагатися щось змінити... Це ж треба ламати кістяк нав`язаних принципів і понять, цінностей і засад... А якщо це зламати, а свого не найти - це може бути ще гірше... Людина може залишитися взагалі без цінностей... Людина повинна бути сильною морально і свідомо прийти до рішення стати критично-свідомою) Да, все складно... Але це великий плюс, що ти про це думаєш... Бо в мене інколи руки опускаються, коли слухаю історії моєї мами про українських школярів... 

 16.07.2013 12:28  © ... для Наталія Сидорак 

А хіба багато зараз критично-свідомих людей? критично-цинічних - так, але то інше... просто людина не може без змін, а біль і горе часто є тими ж змінами. 

 16.07.2013 12:25  Наталія Сидорак для © ... 

Якщо людина критично-свідома, то горе і біль не потрібні. В такому стані людина не відривається від реальності. Ми самі виховуємо в наших поколіннях такі відриви, а потім нам потрібні катастрофи, щоб повернути нас в реальність... і ми ж самі робимо боляче іншим людям, ті у відповідь роблять боляче нам - "цепная реакция" 

 16.07.2013 12:22  Наталія Сидорак для © ... 

Тоді домовилися) 

 16.07.2013 12:21  © ... для Наталія Сидорак 

гаразд, Нато) Наталі - це вже щось французьке) 

 16.07.2013 12:17  Наталія Сидорак для © ... 

Можеш називати мене Натою) (В Німеччині мене називають або Ната або Наталі - вибирай, що тобі подобається) Або придумай собі сама, - похідних імен від Наталія так багато)) 

 16.07.2013 12:16  © ... для Наталія Сидорак 

згодна, що починати треба з себе... Але ж інколи горе потрібне. Повертає до реальності, дає змогу опам"ятатися і жити далі... звісно, не в таких маштабах, як зараз. Але все-таки... людині потрібен біль. Це нормальна складова її життя. 

 16.07.2013 12:14  © ... для Наталія Сидорак 

гаразд) тепер в мене 2 Наталі на "ти") і як вас розрізняти? 

 16.07.2013 12:12  Наталія Сидорак для © ... 

до речі, можеш до мене на ти) 

 16.07.2013 12:07  Наталія Сидорак для © ... 

Світ потребує змін, а ті, хто каже, що світу це не потрібно, просто не хочуть нічого робити в цьому напрямку. Якби свт не потребував змін - в ньому б не було горя і нещасть, голоду і війн... Поки вони є - це сигнал, що світ потребує змін... Просто небагато сміливих, які, знаючи це, намагаються щось робити для цього... Це важко, і в більшості випадків, потребує багатьох жертв, на які люди просто не готові, і самодисципліни, якої у більшості немає... А для того, щоб змінити світ - почни з себе... 

 16.07.2013 12:00  © ... для Наталія Сидорак 

я згодна. Мені багато хто так каже.... а ще кажуть, що мені хочеться змінити світ, а світу це не треба. Я розумію, але вдіяти поки нічого не можу. Єдине, що роблю - закриваюся в собі щоб "не шкодити" світу і людям навколо своєю присутністю Але це не вихід... Я біжу від проблеми, а вона біжить на крок попереду мене. Може, мені справді треба змінити обстановку. Закінчу школу - обов"язково вирвуся з Вінниці. Але я не хочу у великі міста. Мене лякає крупний потік людей... мабуть, підсвідомо боюся загубитися в ньому.
А ідеалісткою іноді бути дуже цікаво. Ідеалісти бувають або егоїстами, або дуже хорошими мрійливими людьми. Інших я поки не зустрічала. Дякую Вам за розуміння) 

 16.07.2013 11:55  © ... для Олександр Новіков 

слухай, твій коментар мене навіть вразив.... згодна... дякую.... треба буде пороздумувати... 

 16.07.2013 11:55  © ... для Каранда Галина 

кровотеча. Кров потрапить в легені, захлинуся кров"ю. Ну то що? захлинатися кров"ю чи болем - однаково. ну хіба що я крові боюся. Але, кажуть, це проходить. 

 15.07.2013 23:26  Наталія Сидорак для © ... 

Знаєш, Олю, коли мені було 15, я була такою ж максималісткою і ідеалісткою. В принципі, напевне всі підлітки максималісти. Ідеалісткою я залишаюся й досі, хоча розумію, що ідеальність - поняття настільки суб`єктивне і відносне, що навіть дискусії не підлягає. Мені б хотілося дати тобі одну пораду, а ти вже сама вирішуй, що з нею робити. Серце виривати ні в якому разі не треба (і в прямому і в переносному змісті), просто потрібно змінити своє ставлення до всього. Читаючи твої твори, можу зробити висновок, що...

 15.07.2013 22:23  Олександр Новіков для © ... 

нда, печалько. якщо вже є, то я б не рвав 

 15.07.2013 21:07  Каранда Галина для © ... 

Олю... твої "три шматочки душі" нас зачепили і вилилися в Гаврилове оповідання. Почитай, це ж жах якийсь!) Тепер ти рвеш серце... Ти навіть не уявляєш, які можуть бути наслідки!:)))))))))) 

БЛОГ "ВІЛЬНІ ТЕМИ"
06.12.2016 © роман-мтт
Що ви читали з Герберта? Поділіться враженнями. +11
27.11.2016 © Каранда Галина
Підвищення мінімалки - чергове "благо", або "де собака зарита" +55
25.10.2016 © роман-мтт
Укрзалізниця: тарифи - ніщо, романтика - наше все!!! +38
09.10.2016 © роман-мтт
Зомбі-Україна: про альтернативну Україну +88
ВИБІР ЧИТАЧІВ
10.12.2010 © Тетяна Чорновіл
13.12.2013 © ГАННА КОНАЗЮК
23.12.2011 © Тетяна Чорновіл
09.12.2010 © Йозеф Мор
09.12.2016 © Панін Олександр Миколайович
17.12.2009 © SASHA ROSSI
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
© "Проба Пера" | 2008-2016
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори.
«Проба Пера» - це культурний простір без ненависті, в якому повага між учасниками найвища та беззаперечна цінність.
©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди