Так буває пізніми зимовими вечорами, коли уже всі вдома… Або влітку після обіду – коли всім хочеться додому.
Втомлювалися люди, птахи, дерева, стомлювалися квіти сяяти на сонці, втомлювалися стіни тримати свої дахи, втомлювалися паркани відмежовуватися від Всесвіту…
Люди посилалися на головний біль чи нестабільний тиск, птахи – на вітер, дерева – на сонце, квіти – на суху землю, стіни – на дахи, паркани – на Всесвіт…
Втома збиралася у легкі хмари і звідти контролювала своє безкровне поле бою…
ууууууууу.... якось неправильно на Олю канікули діють...
05.08.2013 13:59 Ірина Затинейко-Михалевич
цікаво описали нагнітаюче відчуття втоми...при ній здається, що втомленій людині толерує все довкола, і собі обважені тягарем втоми...але втома часто дає і полегкість...
