Розлучення як тренд, або Ще раз про кризу української родини
передмова до роману "Київ - крапка - юа"
«Усі щасливі сім’ї схожі одна на одну, кожна нещаслива сім’я нещаслива по-своєму». Відомий початок класичного твору Льва Толстого міг би послужити епіграфом для роману Тетяни Белімової «Київ-крапка-ua». Здається, про фатальний розлад між чоловіком і дружиною вже списано тонни паперу. Що нового можна сказати про жіночу недолю на початку третього тисячоліття? Сучасні українські авторки написали на цю тему так багато – варто лишень згадати імена Євгенії Кононенко, Марії Матіос, Людмили Тарнашинської, Ніли Зборовської, Галини Тарасюк і Марії Кривенко…
Коли я вперше читала рукопис роману «Київ-крапка-ua», який потрапив до рук разом з іншими текстами «Коронації слова», то мене не полишало враження, що цей твір є гігантським знаком питання, – настільки часто авторка вживає цей розділовий знак. Чому близькі люди не можуть дійти згоди? Чому люди обирають не тих, хто може дати їм щастя? Чи існують у світі ідеальні шлюби? І зрештою – куди зникає Любов, яка єднала закохану пару?
Роман Тетяни Белімової – нелегка й сумна розмова на два голоси, Чоловіка і Дружини. Перед нами не родина, а руїна того, що колись було спільним Всесвітом, а тепер стало «кублом безконечних сварок». Ситуація, до якої потрапила Альона Сухоярська, головна героїня, буде до болю знайома багатьом читачкам. Десятирічний шлюб із вродливим, багатим і успішним підприємцем став пасткою для інтелігентної і вразливої жінки. Змучена безупинними приниженнями, Льона зважується на протест і, забравши двох дітей, робить одчайдушний крок у невідомість. Що принесе їй довгоочікувана свобода?
Перед нами – дві «правди», Його і Її. Ми чуємо впевнений голос Чоловіка: «У них була абсолютно нормальна родина! Йому було і комфортно, й затишно, і все влаштовувало у цьому їхньому сімейному побуті». Однак жіночий голос несміливо заперечує: «Хтось жив добре, тільки не вона! Для неї місця не знайшлося у цій формулі сімейного щастя!»
У підсумку – нещасливі обидвоє. Чоловік, який забезпечив дружину всіма матеріальними благами – від квартири до машини, але так і не зміг впокорити Льону й остаточно привласнити її. Його гордість уражена смертельно – чому таке сталося саме з ним? Втечу жінки він сприймає як зраду. Чоловічий гнів – пекельний вихор, ладний спопелити все навкруги. А в душі Льони – крижана пустеля, яку заповнюють біль, почуття провини перед дітьми і страх майбутнього.
Раптом, за казковою логікою любовної історії, у житті героїні трапляється диво. Доля дарує вічній Попелюшці зустріч із Прекрасним принцем. Помічник народного депутата Максим наче зійшов зі сторінок глянцевих журналів: молодий, освічений, елегантний, він стрибає з парашутом, пише вірші і навіть дбає про бездомних котенят… Та чи зможе подарувати щастя Льоні? Чи спроможний пожаліти і прийняти кохану разом із усіма її проблемами?..
Сімейна драма «Київ-крапка-ua», написана на класичну тему, переконує емоційною глибиною і реалістичністю. Тетяна Белімова не пропонує нам готових відповідей, однак закликає замислитися над причинами вічного протистояння Чоловіка і Жінки і над потребою порозуміння між ними.
Я дуже рада за вас, пані Ольго. Фройд би назвав це сублімацією. А я кажу, що це аутотренінг. У радянську добу вчили, що мистецтво має звучати оптимістично, нести позитивний заряд, "прикрашати" дійсність... Зараз ніхто нікого не вчить - всі пишуть, як Бог на душу... Я такий самий співавтор сайту, як і всі ми ТУТ. Не можу також відповісти про зміст творів інших авторів. Раджу вам поцікавитися категорією катарсису. Греки були не такі вже й дурні, коли виділяли катарсис лише у трагедії. А комедію за вид мистецтва взагалі не вважали. Успіху вам!
Пані Тетяно, я хочу ще раз зробити акцент на ось цьому рядочку: "Всі запитання адресовані не тільки автору книги, вони до певної міри риторичні..."
Чому написала саме ВАМ, тому що ВИ співзасновник сайту, а також автор, який має не тільки талант написання творів, а й вміння впливати на людей. Другою причиною було те, що кілька днів підряд читала все підряд на сайті, і скрізь сьози, розпач, біль і майже всім "паршиво". І тут сьогодні читаю у передмові, шо книга знову про трагедію сімйених стосунків... Стосовно написання про щасливе кохання. По-перше, я не письменниця. По-друге, я ніколи не пишу про те, чого в моєму житті немає. Але, попри всі тимчасові негаразди, я пишу позитивні, світлі і навіть сонячні прості "римованки", які для мене як мантри, іі мороку немає у моїй душі... Мабуть ВИ не зовсім зрозуміли, що я мала на увазі, або я не так виклала свої думки...
Дякую, пані Ольго! Мабуть, мені доведеться відповісти за всіх. Беру на себе таку місію)))) Кожна історія кохання є неповторною. Кожна історія кохання є по-своєму цікавою, якщо оповідач має талант і натхнення. Якщо ви знаєте такі щасливі - історії - кохання, ніхто ж вас за руки не тримає, правда? Пишіть, будь ласка, про довершені стосунки між чоловіком і жінкою! Слава Богу, зараз ніхто нікому нічого не забороняє. Кожен на власний розсуд обирає тему для свого твору. Мені захотілося описати саме таку історію. Вважаю, що маю на це повне право. Ще раз дякую за увагу до мого роману.
01.10.2013 20:41 Ольга Шнуренко
Прочитавши передмову, виникає два бажання:
І. Щиро привітати Тетяну Белімову з виходом у світ її книги - для кожного ця подія значима і радісна! Звичайно, за традицією, хочеться спочатку побажати подальших творчих успіхів! Писати щось про книгу і про його художжню цінність можна тільки після її прочитання.
2. Але навіть після передмови вже виникло кілька питань: Чому більшість художніх творів написані про трагічне і нещасливе кохання? Невже про щасливі сімейні стосунки і романтичне кохання людям читати не цікаво? Може взагалі щасливого кохання немає? Невже справді у світі стільки болю, розчарувань, страждань? Чи може трагічні твори пишуть для того, щоб знайти відгук у зболених серцях читачів? Всі ці запитання адресовані не тільки автору книги, вони до певної міри риторичні - я їх задаю уже не вперше, але відповідь так і не отримала...
Таню, Ви - молодчинка! Вітаю з книгою і з "Коронацією слова"! Знай наших! Хай ця подія буде вдалим стартом і принесе Вам ще чимало творчих успіхів і надбань!
Передмова чудова! Варта чудового роману! Трохи не згодна з заголовком передмови, бо події роману торкаються почуттів жінки в родині і не тільки. Вітаю, Таню, ще раз! ))
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори. «Проба Пера» - це культурний простір без ненависті, в якому повага між учасниками найвища та беззаперечна цінність.
Для дорослих (18+)
