Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
08.09.2013 17:58Нарис
 
Перше кохання
30000
Без обмежень
© Мазуренко Альона

Перше кохання

Мазуренко Альона
Опубліковано 08.09.2013 / 18908

Зі школи вийшли дві подруги:

-           Нарешті закінчилися уроки. Зараз прийду додому загорнуся в теплу ковдру і мене ні для кого немає – Весело промовила Оля.

-          Ага, – Тихо промовила  Аня.

-          Ой, а ходімо купимо шоколадку…А ? – підбадьорюючи свою подругу сказала Оля.

-          Він, – Тихо знову промовила Аня.

-          Що він ? – перепитала Оля.

-          Він йде з нею ! – тихо посміхаючись сказала Аня.

(З далеку було видно парубка який ішов з дівчиною за руку )

-          Він тобі не потрібен. Чуєш мене забудь ! - впевнено сказала Оля.

-          Я вже нічого не відчуваю… у мене все добре. – тяжко промовляючи відповіла Аня.

-          Ти смієшся. Дивно…Якщо я б таке побачила, я б їй усі коси повидирала,  -  рішуче сказала Оля.

-          Усе добре, – крізь сльози промовила Аня.

-          Ти що, плачеш ? Досить себе карати. Прийде ще твій час, – заспокоюючи промовила подруга.

-          Я нічого не хочу. Мені все одно, що буде. – тихо, тихо промовила Аня.

-          Усе ще кохаєш? – питає Оля.

-          Ні, – набравшись сміливості відповіла подрузі.

-          Скажи йому все ! – промовила Оля.

-          Сказати, що ? – витираючи сльози сказала Аня.

-          Ну... – тихо опустивши голову сказала Оля, - Сказати, що либиш.

-           І як це ти собі  уявляєш ?!  Мені кажеш, а сама не в силі таке зробити ! Ти ж мені обіцяла, що обов’язково вирішиш усе. Сама ж страждаєш. Думаєш я не бачу !? – дивившись на подругу промовила Аня.

І тут Оля зрозуміла, що нічого не може порадити. Сама не могла наважитись на такий вчинок.

Біль кохання і її не оминув. Те, що відчувала Аня їй було прекрасно знайоме.

Дівчата тихо йшли по осіннім вулицям. Тихо падало пожовкле листя. Осінній день.

Пройшло багато часу…

 Зимовий день, Аня поверталася додому. І на мить зупинилась. Її лице поблідніло. Серце почало задавати шалені ритми. Він йшов їй на зустріч. ЇЇ руки трусилися від страху. Але раптом в її серці спалахнула віра,сила та надія перебороти в собі страх і всі сумніви. Вона прекрасно розуміла, що далі так не може продовжуватись.

 

Тихо піднявши голову та дивлячись йому в очі промовила:

«Я тебе люблю, уже два роки. Але я тобі не потрібна ! Я прекрасно це розумію. Мені боляче. Розумієш ?! Ні. Тобі таке не зрозуміти. Твої очі…Мені тяжко дивитися в них. Твоя посмішка  давала мені хибну надію на щастя . Я прошу в тебе пробачення за все. Якщо наші дороги колись перетнуться, зроби вигляд, що ми не знайомі. Я тебе  любила. І ночами плакала. Я вважала, що я тебе не варта. Але досить. Чуєш ? Досить.» - усе голосніше і голосніше промовляла вона. А по щоках все дужче мерехтіли сльози… Її серце задавало все сильніші ритми. Ось,ось здавалося, що вона захрипне.

Тихо через біль, сльози вона посміхнулась, щоб іще сильніше не заплакати. Її блакитні очі нагадували чисте небо після рясного дощу. Вона знала, що це кінець її стражданням. Вона вірила, що прийде той, хто її полюбить.

Сніг  усе падав і падав на її гарненьке заплакане личко. Не повертаючись, поспішними кроками вона пішла  вперед, щоб уже ніколи не повертатися назад.

Він тихо дивився їй в слід.

Зимовий день. Тихо на землю спускаються маленькі сніжинки. Вітер грається з дітворою у дворі. На вулицях ні душі. Напевно, побоялися морозу і вирішили залишитися вдома.

Та ось щось видніється. Так, так, це Аня тихими не поспішними кроками йде поміж алей. Вона нікуди не поспішає. На її рум’яній щоці тихо мерехтіла сльозинка.

Це сльозинки горя ?

Ні, це радість. Радість, що все добре. Радість життя.

НадрукуватиПортфоліо автора
*Збереження публ. для прочитання пізніше
06.09.2013 Поезії / Вірш
Так сумно стало на душі
Чудово Добре Посередньо
Найновіше
08.12.2016 © ГАННА КОНАЗЮК / Мініатюра
Знайомство з сюрреалізмом
07.12.2016 © Титаренко Оксана Олександрівна / Мініатюра
Щастя
07.12.2016 © Маріанна / Мініатюра
Пілігрим
06.12.2016 © Ірина Мельничин / Новела
Ілюзії
05.12.2016 © Наталка Янушевич / Мініатюра
Думав "Чого тобі, жінко?"
Нарис
12.09.2013 © оксамит
Палітра мрій
08.09.2013
Перше кохання
01.09.2013 © Якобчук Павло
Кривавий слiд
Сподобалось? Підтримай Автора, поділись посиланням:
Рейтинг: 5 (МАКС. 5) Голосів: 3 (3+0+0+0+0)
Переглядів: 137  Коментарів: 5
Тематика: Проза, нарис, подруги, сльози, карати, страждаєш, я тебе любила, радість життя
ОБГОВОРЕННЯ
Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 10.09.2013 21:55  © ... для Оля Стасюк 

Дякую) 

 10.09.2013 20:42  Оля Стасюк 

гарнюній нарис. передає справжні переживання. 

 09.09.2013 20:26  © ... для Володимир Пірнач 

Велике спасибi. Не сказавши цi слова в життi,я висловила ïх на паперi. Хоч десь я довела справу до кiнця. 

 09.09.2013 13:12  Володимир Пірнач для © ... 

Ну звісно - все має бути добре, якщо начитися радіти цьому бісовому життю :)
Сподобався текст, він переслідує прекрасне, добре і вічне.
Плюсую. 

 08.09.2013 19:00  ? для © ... 

осіннім (осінніх) може? 

БЛОГ "ВІЛЬНІ ТЕМИ"
06.12.2016 © роман-мтт
Що ви читали з Герберта? Поділіться враженнями. +9
27.11.2016 © Каранда Галина
Підвищення мінімалки - чергове "благо", або "де собака зарита" +53
25.10.2016 © роман-мтт
Укрзалізниця: тарифи - ніщо, романтика - наше все!!! +37
09.10.2016 © роман-мтт
Зомбі-Україна: про альтернативну Україну +88
ВИБІР ЧИТАЧІВ
04.10.2011 © Марина
12.04.2011 © Закохана
29.08.2010 © Віта Демянюк
09.12.2010 © Тундра
17.12.2014 © Микола Васильович СНАГОВСЬКИЙ
02.01.2013 © Тетяна Белімова
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
© "Проба Пера" | 2008-2016
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори.
«Проба Пера» - це культурний простір без ненависті, в якому повага між учасниками найвища та беззаперечна цінність.
©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди