Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
12.09.2013 09:24Мініатюра
 
41000
Без обмежень
© Шалена

Нічний годинник

Шалена
Опубліковано 12.09.2013 / 19003

Нічний годинник.. Як же я тебе ненавиджу. 

Уже майже північ, я готуюся до сну, готуюся уже давно, години дві. І щось не дає мені спокою. Чи то нескінченні звуки за вікном: рев машин; розмови молодих людей, що тільки повертаються з нічних прогулянок, можливо навіть закоханих; мелодія сигналізації, що увімкнулася після того, як поряд пролетів горобець.. А може моє безсоння через те, що діється у кімнаті: постійно чую якесь шарудіння, хоча й кішки не маю. "Мабуть уява, так, точно уява. Запам` ятай! Тут нікого не може бути", - кажу я сама собі.

Але все одно щось не так. В голові літають варіанти, а час і далі йде, так швидко. "І чому справді? Чому так швидко йде час?", - все намагаюся дізнатись відповідь у себе. Ех, ці дорогоцінні секунди, хвилини, години. Куди ж ви йдете? У нікуди? Просто зникаєте? Так само як і люди у свою чергу? Спочатку ви залишаєтеся у пам`яті багатьох, як і ми. Але минає час і ви забуті, все забуте, кожен і кожна. Ніщо не є вічним, крім душі. 

Хтось може сказати, що он якийсь видатний вчений жив ще у 16 столітті, а його пам`ятають і зараз. Те саме можна сказати й про якийсь день, визначну дату, подію - її пам`ятають, точно знають, що тоді відбувалося, ледь не до найменших подробиць . Але, як же інші мільйони й мільярди днів, мільйони й мільярди людей, яких вже немає, які вже відійшли в нікуди? Ніхто їх не пам`ятає і ніколи нічого про них не дізнається вже. І так моторошно від цього стає. "Напевно, я просто песимістка.", - заспокоююсь.

Час, що ти з нами робиш? Ти забираєш наші життєві сили, наші надії, наших близьких і коханих людей, а колись забереш і нас. Чому? Чому все так відбувається? Я так не хочу. Відпусти це, зміни цей закон! Зупинись, будь хоч трошки повільнішим, благаю!

Тут я подивилася на годинник. Уже опів на другу. А я все лежу, і втрачаю ці дорогоцінні секунди. Чую кожний рух стрілки, відчуваю на собі кожну втрачену мить. Боляче. Що ж зі мною діється? Я б могла просто лягти й заснути і не думати. Просто спати й бачити хороші чи погані сни. Я ж це так люблю, але не можу. Я б вже ладна була зробити що завгодно. Аби тільки відволіктися від всіх думок, вони їдять мене з середини і просто не дають спокою..

Вночі. Тільки зараз. Тільки вночі. 

Уся надія на ранок, він моє спасіння. Хай я буду весь день ледь-ледь ходити, трохи пом`ята, з не добрим настроєм. Але я зможу відволіктися, я буду не одна. І ці думки мене нарешті покинуть... до наступної ночі.

НадрукуватиПортфоліо автора
*Збереження публ. для прочитання пізніше
Чудово Добре Посередньо
Найновіше
09.12.2016 © Кисиленко Володимир / Новела
Думки
09.12.2016 © Маріанна / Мініатюра
Чорно-біле
09.12.2016 © Олег Корнійчук / Оповідання
Утилізатор
08.12.2016 © ГАННА КОНАЗЮК / Мініатюра
Знайомство з сюрреалізмом
07.12.2016 © Титаренко Оксана Олександрівна / Мініатюра
Щастя
Мініатюра
14.09.2013 © Весняна
Untitled
12.09.2013
Нічний годинник
10.09.2013 © Євген Букет
БАЙКА ПРО РИБУ В БОЛОТІ
Сподобалось? Підтримай Автора, поділись посиланням:
Рейтинг: 4.8 (МАКС. 5) Голосів: 5 (4+1+0+0+0)
Переглядів: 156  Коментарів: 7
Тематика: Проза, новела, годинник, швидко йде час, в нікуди, життєві сили, дорогоцінні секунди, вночі
ОБГОВОРЕННЯ
Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 13.09.2013 13:32  Наталія Сидорак для © ... 

розумію ваш стан... сама часто в такому перебуваю... текст сподобався. вітаю тут) 

 12.09.2013 23:33  Марієчка Коваль 

психологічна частина нагадала мені одну людину. Меланхолік до дрібниць. Не сподобались ваші роздуми. Але текст нормальний. Вітаю. 

 12.09.2013 17:49  © ... 

Дякую величезне за відгуки)
Для мене це справді дуже важливо: почути думки інших. До останнього вагалася чи слід писати й викладати свій маленький твір.

Не вистачає деталей - згодна. Наступного разу буду виправлятися.
Щодо жанру, також, так, помилилась, ваша правда.
Мені ще багато чого треба осягнути. Що ж, буду старатися й далі, самовдосконалюватися.)
Ще раз дякую) 

 12.09.2013 14:14  Дебелий Леонід Семен... для © ... 

Сподобалася чітко окреслена мова. Упевнений: успіхи будуть!!! 

 12.09.2013 13:16  Тетяна Белімова для © ... 

Вітаю автора! Майже дебют? Для початківця - непогано. Гарно передано настрої, рефлексії, почування. Гарна мова. Сприймається нормально.
Єдине, здивувало, чому ви обрали жанрове означення "новела"? На мій погляд, у вас вийшов нарис, мініатюра.
Якщо ви хочете писати прозу, то можна подумати про елементи сюжетів. Все таки прозовий твір - це передусім історія, елементи історії, це не лише сугестія))) 

 12.09.2013 08:43  СвітЛана для © ... 

Гарно.Близько.
Вітаю))) 

 12.09.2013 08:33  іміз 

Ніхто не забуте, ніщо не забуте...
не подробиць - а деталей...мабуть, ні? успіхів) 

БЛОГ "ВІЛЬНІ ТЕМИ"
06.12.2016 © роман-мтт
Що ви читали з Герберта? Поділіться враженнями. +12
27.11.2016 © Каранда Галина
Підвищення мінімалки - чергове "благо", або "де собака зарита" +55
25.10.2016 © роман-мтт
Укрзалізниця: тарифи - ніщо, романтика - наше все!!! +38
09.10.2016 © роман-мтт
Зомбі-Україна: про альтернативну Україну +88
ВИБІР ЧИТАЧІВ
04.10.2011 © Марина
26.03.2012 © Піщук Катерина
12.04.2011 © Закохана
29.08.2010 © Віта Демянюк
23.02.2013 © Тетяна Белімова
26.11.2011 © Микола Щасливий
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
© "Проба Пера" | 2008-2016
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори.
«Проба Пера» - це культурний простір без ненависті, в якому повага між учасниками найвища та беззаперечна цінність.
©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди