Микола Щасливий Примружена дійсність, ступає ходою...
Примружена дійсність, ступає ходою,
Яку так нечутно відвожу рукою,
Котру я кохаю, котру я люблю,
В котрої за завтра „Пробачте” прошу.
Це криза? Це дійсність? Це стогін чи сміх?
Це лиш філософський, стаємнений вірш.
03.04.09 р.
04.02.2012 23:59 Каранда Галина => © |
 то дурна звичка - прагнення докопатися до суті!) не зважайте! |
04.02.2012 23:53 © ... => Каранда Галина |
Я без образ. Просто затерта філософія має сприйматися кожним по своєму. У кожного свої цінності і постійно по життю міняються. |
04.02.2012 23:48 Каранда Галина => © |
доходчиво!)))) |
04.02.2012 23:47 © ... => Каранда Галина |
Про філософію життя. |
04.02.2012 23:41 Каранда Галина => © |
Колю! про що мова у вірші?)))))) |
04.02.2012 23:41 © ... => Каранда Галина |
Філософія на те філософія, що для кожного різна. |
04.02.2012 23:36 Каранда Галина => © |
Ага! а потім сказали - " Та я ж за це вже вибачався!" |
04.02.2012 23:32 © ... => Каранда Галина |
))) дааа... було діло |
04.02.2012 23:27 Каранда Галина => © |
ось і на Ваш натрапила!) ( зайшла на назву, автора видно не було!)))) |